- Місце запису: село Качківка Ямпільського району Вінницької області;
- Дата запису: 05.08.2003 р.;
- Хто записав: Дворецький Максим;
- Респондент: Муравицька Марцеліна Фромівна, 1930 р.н., народилася в селі Качківка Ямпільського району Вінницької області;
Під час Масового штучного голоду 1946-1947 років проживала в селі Качківка Ямпільського району Вінницької області.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Пам’ятаю тільки 1946.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Врожай був наче хороший, але не було кому його збирати.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Партійці почали ходити та збирати зерно, жито, квасолю, горох, все що ще можна було забрати.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Траплялось, але рідко.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Щось сучили нам, а нічого не розуміли.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Тільки били.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Так.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали, щось потрібно було робити.
Хто і як шукав заховані харчі?
Оглядали все.
Скільки їх приходило до хати?
По різному, але по одному не ходили.
Де можна було заховати продукти харчування?
Частіше закопували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали, но мало.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Одежей не забирали, яка тоді одежа.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула, дуже карані за цим законом. Деякі навмисно тікали – не витримували.
Хто охороняв поля і комори?
Були сторожі з солдатів.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні, але мусили.
Скільки разів приходили до хати?
Багато, вони шукали і шукали.
Коли почали люди помирати від голоду?
Осень.
Хто не голодував в селі і чому?
Начальство, яке відбирало все.
Хто зумів вижити?
Виживали, корову доїли.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Інколи, хто міг.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Хто з родичів з городу, той привозив їжу.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
З липи листя, цвіт, дрібні гілочки та бруньки), пекли пампушки, що були схожі на коров’ячі сухі кізяки. З кропиви, води та солі варили борщ .
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Чорниці збирали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Воронів, горобців , голубів ловили.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Не знаю.
Чи був голод в місті?
Був, але не такий, як в селі.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Нема.
Чи відомі випадки людоїдства?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Всіх на могилки носили.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Грошей не було.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Наше кладбище.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Якщо є родичі , а так ні.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Родичі, вже всі інші забули.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
До Київського.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Нема.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи
розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Ні, але розповідали.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Владу.