Місце запису: с. Новоселиця, Чигиринський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 14.10.2005 р.
Хто записав: Ключник Г. М., Дубовий В.
Респондент: Москальченко Іван Іванович, 1921 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Новоселиця Чигиринського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю. Мені було вже 12 років. Ходили в ліс по жолуді – пальці примерзали.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала продукти влада. Із горшків та глечиків навіть квасолю витрушували.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Комуністи.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю. А доноси були.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніяких документів. Ходили по дворах бригади (чоловік по 10) з штирями і штрипками і шукали, де, може, заховане зерно. Ввійдуть у хату і шугають по хаті. Вони мали велику силу – власть мали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Арешти були. Це був 33. А в 34-му, 35, 36, 37 — аж у Магадан попали Яків Хуторський і Катерина Вакулина.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Відкіля ж ми могли знать. Вони не показували.
Як люди боронилися?
Нічим не оборонялися. Ховалися тільки.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна було. Ховали навіть на полі. Але ходили і шукали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукала буксірна бригада.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило чоловік по 10. Комсомольці і партійці.
Де можна було заховати продукти харчування?
Хто де придумає. 1 в лежанці, і в печі, і біля корови закопували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
(Із спогадів дружини). В колгоспі варили обіди. Несе мати пайку нам у мисочці, а ми біжимо з братом аж за село її зустрічать, а вона нам дасть по ложечці.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Брали продукти харчування. А в 34-му – хто не вступав в колгосп накладали податки. Віддав чоловік один, накладали другий і так далі. Хто не віддавав, тоді брали все підряд. Будівлі розкидали і продавали.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Про такий закон знаю. Якщо тебе піймали з торбою колосків, то судили і давали 2-3 роки.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. Охраннік гонивсь.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Старший охраннік – об’єздчик.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Добровільно йшли мало. В основному давили податками. У 33- му батько пішов добровільно. Сів на жатку, а скидать снопи не було кому, бо всі хто був поряд – начальство: то агроном, то бригадир. То батько на коня – і додому.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували податками.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не можна було сховать ніде. Забирали конячку, воза.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Серед дня.
Скільки разів приходили до хати?
На тиждень разів 6-7.
Коли почали помирати від голоду?
У 33-му році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували ті, в кого була корова і хто ловив рибу в Тясмині. Нас було семеро, але була корова, то не помер ніхто.
Хто зумів вижити?
Трудна справа була.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділились. Мати понесе до мірошника глечик молока, а він їй дасть пригірщ муки. Мати заколоте те борошенці з молоком і дає нам по чашечці, а мені дві, бо я пас корову.
Які засоби вживали до виживання?
Хто як міг.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали, ділились. Ляхівська баба Раличка (прабаба Марії Ляшихи) носила нам у пазусі сухарі.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Шпичаки, рогіз. Ягоди були зелені (шовковиці). Я пас і в лісі їв дрібненький щавель, колосочки жита молоденькі, як гонив повз поле. Од цього попухло попід очима, а мати питала мене, що я їв.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Качани кукурудзяні товкли.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Лелеки їли. На Шаповаловій хаті лелеки помостилися, то їх поїли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було. Але дуже дороге – не докупишся.
Чи був голод у містах?
Був голод і в городі. Харло в Києві зайшов у столову , а люди сидять обідають. То він почав ротом мух ловить – люди покидали їсти, а вони тоді сіли, все поїли і раді, регочуться.
Що таке “Торгсін”?
Понятія не маю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Точно не знаю. Багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Були випадки людоїдства. Був такий чоловік Іван (прізвища не скажу, бо ще його родичі є живі). Завідуюча в патронаті була, то він гонився, а вона втекла в контору, підняли шум. Він потім зник із села.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі. Родичі хоронили. Вийдеш з двору – сидить людина піл тином, вийдеш на другий день – уже лежить. ЗА неї – та на кладовище.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Спеціальних місць не було.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминає, хто ще залишився в живих.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є. До Київського патріархату. У 39-му році розкидали церкву. Дзвони забрали. У 41-му на тому місці почали строїть школу.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідаю всім, хто цікавиться.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сталіна. Казав німцям, що голоду в нас немає.