Місце запису: с. Жоравка, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 19.09.2005 р.;
Хто записав: Михайленко Ніна;
Респондент: Менделеєва Ніна Опанасівна, 1922 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Менделеєва Ніна Опанасівна, 1922 р. н., проживала у селі Жоравка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Да.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Комуністи.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Били і висилали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Були.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали.
Як люди боронилися?
Кожен боявся.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна приховати.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Шість чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
У піч ховали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Ні.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Все, що можна було забрать.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
П’ять років арешту.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не можна.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Не знаю.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто хотів, хто не хотів.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Заставляли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В очереті, в болоті.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Коли хоч.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю.
Коли почали помирати від голоду?
По різному.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Хто що дасть.
Хто не голодував у селі і чому?
Люди, які мали свої землі.
Хто зумів вижити?
Люди, які мали багато здоров’я.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Їли все, хто що знайде.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Рогозу з болота та лободу.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Дуб, кору.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Криси ловили.
Чи був голод у містах?
У містах не було.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Були випадки.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Не пам’ятаю.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Де попало.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Мабуть, так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Звідусіль.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Нема.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Трохи знають.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).