Місце запису: с. Житні Гори, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 27.10.2005 р.;
Хто записав: Смакота Галина;
Респондент: Мельник Катерина Митрофанівна, р. н. не вказано.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Мельник Катерина Митрофанівна проживала у селі Житні Гори Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала врожай, бо засновували колгоспи.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Була організована комісія.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були винагороди.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не мали документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували. Нашому батькові поперебивали руки.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали. Били палками.
Як люди боронилися?
Плакали, кричали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Група з сільських чоловіків. Шукали скрізь: по посуду, на горищі, у погребах.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Односельці, чоловік 5-6.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали у печі, закопували в землю і зверху замазували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Ні, не давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали худобу.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
За 5 колосків забирали у тюрму.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Били і не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Односельчани.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні, бо думали, що там буде погано жить.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Знущалися.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Продавали багатим.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В усякий час.
Скільки разів приходили до хати?
Багато.
Коли почали помирати від голоду?
У 1932-му році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Помирали.
Хто не голодував у селі і чому?
Організатори та їхня рідня.
Хто зумів вижити?
Кому Бог дав жити.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Дядько привіз з Києва хліба і нам трохи вділяв.
Які засоби вживали до виживання?
Хто які міг.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Хто був багатий, то трохи допомагали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли калачики, з вишень листки.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З вишень було гіркувате, але їли смачно, дубову кору запарювали як чай.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не було.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна, міняли хліб.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато. Ходячи вмирали.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
На вул. Висові жили люди по прізвиську (називає ім’я, яке ми не вказуємо з етичних міркувань – Ред.) і їли людей.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
В одну яму на кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Є, на кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Так.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, до Московського.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
На кладовищі 2 могили і хрест, і камінь.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).