- Місце запису: село Новосуханівка Сумський район Сумська область;
- Дата запису: 26.07.2005 року;
- Хто записав: Кухто Олена Володимирівна, секретар Новосуханівської сільської ради.
- Респондент: Маяка Наталія Арсенівна, 18 вересня 1922 р.н., народилася у селі Рудка Білопільського району Сумської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Рудка Білопільського району Сумської області.
(при розшифровці матеріалу з диктофону, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Пам’ятаю, жили ми в с. Рудка Білопільського р-ну, Сумської області.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Податки, бо за яблуню брали 100 рублів.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Місцева влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Не знаю.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Не показували.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
В нашому селі такого не було.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Ходили без зброї.
Як люди боронились?
Плакали, тужили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна була закопати в погребі.
Хто і як шукав заховані харчі?
Шукали мужики як їх звали не знаю.
Скільки їх приходило до хати?
По 2 чоловіки і більше.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали хто, де міг – у ямі, на чердаку.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали суп, молоко, хліб сім’ям з дітьми.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Збирали все, лядна, рушники, посуд, діжки з погреба.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула про це, але вже не пам’ятаю його по суті.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, судили тих, кого спіймають.
Хто охороняв поля і комори?
Були такі люди.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Деякі хотіли.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Змушували, відбираючи скотину.
Де переховували худобу?
Ховали по ярах.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Приходили не один раз.
Коли почали люди помирати від голоду?
По весні 1933 року.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Залишались самі по собі.
Хто не голодував в селі і чому?
Ті, у кого були мішки продуктів.
Хто зумів вижити?
Багатий і кріпкі здоров’ям.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Не допомагали, бо не було чим.
Які засоби вживали до виживання?
Їздили в Росію за продуктами.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
У нас не було багатих родичів.
Що споживали в пекли їжу з рослин, ягід, коріння?
Квіти щириці, клеверу, пекли коржі з густої барди.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Не їли такого.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Їли смалену свинячу шкуру.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Можна було, якщо щось мали.
Чи був голод в місті?
Голодували і в містах.
Чи ви знаєте Ви, що таке “торгсін”?
Не чула про таке.
Чи відомі випадки людоїдства ?
Не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі в селі.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Не платили.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Не поминаємо.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві?
Поминають деяких.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Хрест на кладовищі в селі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Знає і молоді і люди і люди старшого віку. Я розповідала дітям і онукам.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Власті.