Місце запису: с. Старогнатівка, Тельманівський (з 1935 р. до 2016 р.) Бойківський р-н, Донецька обл.
Дата запису: 2002 р.
Хто записав: Гасиджак Леся Іванівна
Респондент: Мате Надія Георгіївна, 1928 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Мате Надія Георгіївна, 1928 р. н., проживала в селі Старогнатівка Тельманівського (з 1935 р. до 2016 р.) Бойківського району Донецької області
Мого батька двічі забирали до в’язниці, він у Тельмановому сидів. Нас виховував дідусь – трьох дітей та трьох онуків. Забирали пшеницю місцеві – Зураба, наприклад. Підлоги рвали, шукали зерно та забирали. Шомполом шукали. Дідусь мав тростину гарну, так її забрали і ще нею і били дідуся. Пшеницю забирали до колгоспу на посіву. Ми ховрахів їли, траву.
У бабусі хрестик був золотий, і вона поміняла на 10 склянок пшона його. Бабуся ще тут тютюн робила і їздила торгувати до міста.
(Мова респондента російська, свідчення записане російською мовою). Оригінальний текст:
Моего отца два раза забирали в тюрьму, он в Тельманово сидел. Нас воспитывал дедушка – трёх детей и трёх внуков. Забирали пшеницу местные – Зураба, например. Полы рвали, искали зерно и забирали. Шомполом искали. У дедушки была трость красивая, так её забрали и ещё ей и били дедушку. Пшеницу забирали в колхоз для посева. Мы сусликов ели, траву.
У бабушки крестик был золотой, и она поменяла на 10 стаканов пшена его. Бабушка ещё тут табак делала и ездила торговать в город.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).