Місце запису: м. Сквира, Сквирський р-н, Київська обл.;

Дата запису: 17.06.2003 р.;

Хто записав: Коба Олексій;

Респондент: Марценківський Олександр Вікторович, 1931 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. Марценківський Олександр Вікторович, 1931 р. н., проживав у місті Сквира Сквирського району Київської області.

 

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Так, пам’ятаю, про голод 1932-33 років розповідали батьки, а голод 1946-47 років пережив сам.

Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

По-перше засуха, а по-друге недбале ставлення держави.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Це робили спеціально організовані бригади, які шукали продукти.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Такі випадки були, проте винагород, я думаю, не було ніяких.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Місцева влада дозволяла забирати продукти. Тобто були лише усні розпорядження, а ніяких документів не предявлялося.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Арешти, розкулачування були, подекуди побиття.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Мали, ходили з рушницями, спеціально організовані бригади.

Як люди боронилися?

Дехто тікав, а дехто ждав своєї участі і ніяк не противився.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Так, можна було.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

Шукали, як їх називали незаможні комітетчики. Це робили різними шляхами, де було щось підозріле на городі, там починали копати і дивилися чи є там щось.

Де можна було заховати продукти харчування?

Дивлячись які продукти, зерно надовго закопувати не можна було, а все інше, то був неврожай, то й не було що закопувати, все було наяву.

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Так, період такий був – варили для них спеціальну баланду, бо не було що їсти.

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Переважно лише харчові продукти, а це вже залежало від совісті тих, хто ходив по хатах.

Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?

Чув. Давали строк. Вийшов указ 7.07.47 року – за один кілограм колосків можна було одержати від 5 до 7 років.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли, але люди нелегально збирали, бо це була необхідність.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Спеціальні сторожа, об’єзчики, так називаємиє, охороняли поля і комори, зерно, що було.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Більш всього ні. Добровільно-принудительно, можна так сказать. Раз пійшло об’єдинение землі, то людина попадала в такі умови, що повинна була йти в колгосп.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Як змушували я не пам’ятаю, але більшість людей змушені були здати свою землю в колективне господарство.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

Здавали, як правило, її в колгосп.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

І вдень, і вночі ходили забирати.

Скільки разів приходили до хати?

Кожен день.

Коли почали помирати від голоду?

В основному в 1933-му році весною, взимку, в основному в 1933-му році.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

Держава опікувалась, забирали їх в діддом і приюти, проте багато вмирало через слабкість.

Хто не голодував у селі і чому?

Той, хто міг достать їжу і мали зерно.

Хто зумів вижити?

Вижив взагалі малий процент.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

В основному ділилися. Якщо якась сім’я, то хтось щось міг достать, якісь пайки получали, то ділилися звичайно, а більшість – так по селах було трудно.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Так, допомагали, було так, що привозили з великих міст щось.

Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?

Варили баланду з лободи, щавля, берізки.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Люди ловили ворон, горобців, де яку бачили дичь.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Міняли в кого щось було, міняли, але це був дуже малий процент людей.

Чи був голод у містах?

Тоже, проте там був хліб.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

В мене таких відомостей нема, проте знаю, що багато помирали цілими сім’ями. 

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Точно відповісти не можу, проте чув, що вони були по селах.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Хоронила сільрада. Були братські могили, ховали переважно дітей.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Вони отримували якийсь пайок.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Відомі, є такі місця, братські могили у кожному селі.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?

Взагалі, почти, що ні, так коли хто нагадає. А так – дуже мало приділяють цьому увагу.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

За часів радянської влади мовчали взагалі, а тепер в залежності від пастора, чи хтось йому нагадає, а раніш ні.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Немає.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Навряд чи современна молодьож взагалі цим цікавиться. Старше покоління більше знає від своїх батьків і саме пам’ятає трохи голод 1946-47 рр.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Винним в цьому в основному держава, більш ніхто.

(Свідчення з фондів Музею Голодомору).

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду