Місце запису: м. Сквира, Сквирський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 17.06.2003 р.;
Хто записав: Коба Олексій;
Респондент: Марценківський Олександр Вікторович, 1931 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Марценківський Олександр Вікторович, 1931 р. н., проживав у місті Сквира Сквирського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так, пам’ятаю, про голод 1932-33 років розповідали батьки, а голод 1946-47 років пережив сам.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
По-перше засуха, а по-друге недбале ставлення держави.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Це робили спеціально організовані бригади, які шукали продукти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Такі випадки були, проте винагород, я думаю, не було ніяких.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Місцева влада дозволяла забирати продукти. Тобто були лише усні розпорядження, а ніяких документів не предявлялося.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Арешти, розкулачування були, подекуди побиття.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мали, ходили з рушницями, спеціально організовані бригади.
Як люди боронилися?
Дехто тікав, а дехто ждав своєї участі і ніяк не противився.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Так, можна було.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали, як їх називали незаможні комітетчики. Це робили різними шляхами, де було щось підозріле на городі, там починали копати і дивилися чи є там щось.
Де можна було заховати продукти харчування?
Дивлячись які продукти, зерно надовго закопувати не можна було, а все інше, то був неврожай, то й не було що закопувати, все було наяву.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так, період такий був – варили для них спеціальну баланду, бо не було що їсти.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Переважно лише харчові продукти, а це вже залежало від совісті тих, хто ходив по хатах.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чув. Давали строк. Вийшов указ 7.07.47 року – за один кілограм колосків можна було одержати від 5 до 7 років.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли, але люди нелегально збирали, бо це була необхідність.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Спеціальні сторожа, об’єзчики, так називаємиє, охороняли поля і комори, зерно, що було.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Більш всього ні. Добровільно-принудительно, можна так сказать. Раз пійшло об’єдинение землі, то людина попадала в такі умови, що повинна була йти в колгосп.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Як змушували я не пам’ятаю, але більшість людей змушені були здати свою землю в колективне господарство.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Здавали, як правило, її в колгосп.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вдень, і вночі ходили забирати.
Скільки разів приходили до хати?
Кожен день.
Коли почали помирати від голоду?
В основному в 1933-му році весною, взимку, в основному в 1933-му році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Держава опікувалась, забирали їх в діддом і приюти, проте багато вмирало через слабкість.
Хто не голодував у селі і чому?
Той, хто міг достать їжу і мали зерно.
Хто зумів вижити?
Вижив взагалі малий процент.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
В основному ділилися. Якщо якась сім’я, то хтось щось міг достать, якісь пайки получали, то ділилися звичайно, а більшість – так по селах було трудно.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так, допомагали, було так, що привозили з великих міст щось.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Варили баланду з лободи, щавля, берізки.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Люди ловили ворон, горобців, де яку бачили дичь.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Міняли в кого щось було, міняли, але це був дуже малий процент людей.
Чи був голод у містах?
Тоже, проте там був хліб.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
В мене таких відомостей нема, проте знаю, що багато помирали цілими сім’ями.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Точно відповісти не можу, проте чув, що вони були по селах.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронила сільрада. Були братські могили, ховали переважно дітей.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Вони отримували якийсь пайок.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі, є такі місця, братські могили у кожному селі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Взагалі, почти, що ні, так коли хто нагадає. А так – дуже мало приділяють цьому увагу.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За часів радянської влади мовчали взагалі, а тепер в залежності від пастора, чи хтось йому нагадає, а раніш ні.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Навряд чи современна молодьож взагалі цим цікавиться. Старше покоління більше знає від своїх батьків і саме пам’ятає трохи голод 1946-47 рр.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винним в цьому в основному держава, більш ніхто.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).