Місце запису: с. Залізничне, Гуляйпільський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: 03.10.2005 р.
Хто записав: Парчевська Єлізавета.
Респондент: Мандич Тетяна Іванівна, 1920 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Залізничне Гуляйпільського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Да, пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Винувата влада та активісти.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Активісти винуваті і влада, був урожай.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Да, були, але ми цим не занімались, а іншим вручали.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Та які документи, та їх тоді ніхто і не питав.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ні, не били тільки лякали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ми не бачили, мабуть, не було.
Як люди боронилися?
Люди не боронились, бо дуже боялися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ні, не можна було.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Активісти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
2-3 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали, де тільки можна.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не знаю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Під час розпланування виганяли з хати і забирали речі.
Що таке закон про «про п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Судили людей, хто нарвав в полі колосків.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не те, що не дозволяли, карали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Не знаю. Активісти мабуть.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ішли. А що ти зробиш.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Да.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Удень.
Скільки разів приходили до хати?
І раз.
Коли почали помирати від голоду?
Під час голоду і після.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не опікувались, кожен відповідав сам за себе.
Хто не голодував у селі і чому?
Активісти, начальство, ті хто грабував.
Хто зумів вижити?
В тих в кого були гроші.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні, не помогали.
Які засоби вживали до виживання?
Ходили, просили.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичів я не мала.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Ховрашків, свіріпу, окріп, щавель, грицики, акацію.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Листя і кору ми не їли.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ховрашків, горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було купити, та тільки грошей не було.
Чи був голод у містах?
Ні, не було. А там хтозна.
Що таке “Торгсін”?
Я про це не чула.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Я не помню, хто там на те время їх рахував.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Я про таке не чула.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Люди рили яму і закидали їх.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ні, цим займались добровільці, добрі люди.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Були плантажі. Гробки.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Поминали.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Ні, не ходили.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церков на те время не було.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні, ніхто не ставив.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали і онукам і сусідам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Власть винувата.