Місце запису: с. Липовий Ріг, Миронівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 11.09.2005 р.;
Хто записав: Зубенко Тамара Миколаївна;
Респондент: Макаренко Наталка Єлисеївна, 1924 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Макаренко Наталка Єлисеївна, 1924 р. н., проживала у селі Липовий Ріг Миронівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так, пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала врожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Були уповноважені з області, району і свої, сільські.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Такого не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніяких документів ніхто не пред’являв.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Такого не пам’ятаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ходили без зброї.
Як люди боронилися?
Хто як міг.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали, але знаходили.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Приходили на подвір’я з полицями із залізним наконечником і штрикали. Довбиш Марина.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Було по 4, 5, а то і 8 осіб – уповноважені від комнезамів.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували в ями, ховали в печах.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали раз на день “баланду”, борошно, розмішане з кип’ячою водою.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Ні, не забирали – лише харчі.
Що таке “Закон про про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Так, чула. Якщо хто візьме на полі 5 колосків, може, пригорщу зерна, давали срок.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Із селян призначали сторожів.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ніхто не хотів йти добровільно.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Були й такі, що йшли відразу, бо боялись, щоб не розкуркулили, а дехто по 5 разів писав заяву до колгоспу.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не було чого переховувати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили і вдень, і в ночі.
Скільки разів приходили до хати?
По декілька раз приходили до хати.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Малі діти майже всі вимерли, а хто залишився (а це були одиниці), то їх забирали в інтернат. Це звичайна хата, господиня якої доглядала за дітьми, поки вони не закінчували школу. Допомагав їм колгосп.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодував той, у кого була корова. Ті і вижили.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так. Допомагали.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Аякже, допомагали один одному.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Листя з липи. Сушили, перетирали і пекли лип’яники: коріння пирію, листя лободи.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Такого не знаю.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Може й можна, але до міста було далеко.
Чи був голод у містах?
У місті була карточна система. Там не було такого, як в селі.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні, не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю, але дуже багато. Вимирали цілими сім’ями.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Такого не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На краю кладовища була викопана яма, в яку звозили мертвих і напівмертвих. Звозили по наряду.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Тому, хто везе до ями давали сто грам хліба на день.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Так, на кладовищі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Звичайно, поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церкви у селі немає.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).