- Місце запису: м. Суми;
- Дата запису: 26 липня 2005 року;
- Хто записав: Завідуюча відділення соц.-побутової реабілітації Котенко Інна Павлівна;
- Респондент: Макаренко Марія Федорівна, 1919 р.н., народилася у місті Богодухів Богодухівського району Харківської області.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в місті Богодухів Богодухівського району Харківської області.
(при розшифровці матеріалу, збережено мову респондента)
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятаю, дуже пам’ятаю. Мені було 14 років.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забрала урожай влада?
Була засуха.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Ну, звичайно, влада. Приходили вони, і присилали їх, влада…
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Я не можу сказати.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Приходили, рили, копали, шукали, забирали, і уходили. До нас не приходили.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
До нас не приходили, а до людей… ні, забирали тільки добро. Забирали все, виганяли їх з хат, і йдіть куди хочете. Людей не били, не арештовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати у людей хліб?
Не знаю.
Як люди боронилися?
Ну, звичайно, як завжди, кричали, плакали, просили, і все було…
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ну, дуже шукали, дуже шукали: по городах, по сараях, дуже вони шукали.
В омашині…
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не знаю…
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Я не пам’ятаю, но не один, звичайно, кілька чоловік приходило. А скільки, хтозна…
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували, під піччю десь там ховали, тоді … якщо якщо дерев’яний пол, значить під полом, ну і скрізь ховали. Одні на дворі ховали, і в садка, і скрізь.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
По-моєму давали. Навіть я ходила, збирала малину в совхозі і нам за це обідом кормили.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Більше продукти. Усі були бідні, не було одежі, так як зараз, ні… Було дуже мало, так що ховати нічого було. А більш — продукти.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Не чула…
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки голодини?
Збирали лише колоски, але збирали ли колоски по-моєму вже… здавали їх, і жуки збирали довгоносики, і колоски збирали… Давали збирати пізніше. А тоді ганяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охоронялися. Наймані…
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Були такі, що хотіли йти добровільно, були… ні, силою не заставляли.
Чи змушували людей іти до колгоспі і як?
Ні…
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Більше у лісах, там може десь у рідних… отак.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
По-моєму, удень…
Скільки разів приходили до хати?
Ні, ми жили бідно, до нас не приходили. Моя сім’я була бідна дуже і там, де я жила у дяді, були бідні, до нас не приходили, бо в нас нічого не було.
Коли почали люди помирати з голоду?
У 33-му році умирали з голоду. Померла моя бабушка, померла моя мама. Їх ховали, у якусь ряднину замотували, відвозили саночками, рили ямку, і так ховали.
Що було з маленькими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ні,ні… отак — у няньки, йшли пасти корову чи ще щось робити, не було такого.
Хто не голодував і чому?
Ні, дуже багато голодали. Усі ті, що жили коло нас недалеко, усі голодали.
Хто зумів вижити?
Одна я вижила. У родині нас було четверо. От брат, мабуть загинув у війну Фінляндську, сам його рік призивався, а я шукала, коли одружена вже була…
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не було, бо кожен старалося вижити саме.
Які засоби вживали до виживання?
Всяк старалися.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Жила у дяді і за це мене годували отакими продуктами, які самі їли. І самі голодували.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли ми і трави, листя всякі, весна вже як почалася, дуже зраділи, уже ходили на луг, там ото рвали, я забула, чи очерет, чи щось таке, що можна було його жувати, м’якеньке таке, солоденьке.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
І трави їли, ще там… Де тільки могли добути.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ні, тварин і птахів не їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Виміняти можна було, купити тільки за золото. Можна було всі продукти поміняти, та не в кожного вони були.Рідко в кого вони були. У кого було золото, вони голодні не були, бо муки наміняють, крупи наміняють, їли і все, а всі голодували.
Чи був голод у містах?
Чула, що був голод скрізь.
Чи знаєте Ви, що таке “торгсін”?
Оце у торгсіні обмінювали золото на продукти.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Я не пам’ятаю. Багато. Більше половини.
Чи відомі вам випадки людоїдства у Вашому селі?
Цього я не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Везли на кладбіще. Родичі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто нічого не платив. Самі просто родичі ховали.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронених від голоду людей?
Де могли найти ямку, там і ховали…
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Ні, поминок не було. А тоді після, згадували.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і чи часів радянської влади?
Поминають.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Була церква. Ще бабушка моя була, і вона мене водила в церкву.
Чи встановлені в селі хресні, пам’ятники померлим від голоду?
Не було ніяких пам’ятників. У сумах уже давно живу, але незнаю.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
По-моєму, знають. Своїм дітям розказувала, знають.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Знаєте, в політиці я ще тоді не розбиралася, а що засуха була, я це пам’ятаю. Можливо влада. Мало того, що засуха була, так відбирали продукти, єслі в людей оставалися продукти, тому і голодовка була.