Місце запису: с. Зеленьки, Миронівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 17.09.2005 р.;
Хто записав: Мельник Н.В.;
Респондент: Лисенко Мотря Луківна, 1919 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Лисенко Мотря Луківна, 1919 р. н., проживала у селі Зеленьки Миронівського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю, що був голод у 1932-1933 рр.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала урожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Відбирали у людей урожай так звані активісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не пам’ятаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ті, хто приходили відбирали, їх було п’ять – десять чоловік. Вони діяли жорстоко: шукали зерно скрізь, валяли печі, виганяли з хати дітей, людей.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Хто добровільно не віддавав – забирали силою. Чинити опір не могли – боялися, могли арештувати або вивести невідомо куди.
Як люди боронилися?
Не пам’ятаю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна. Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
П’ять-десять чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде. Люди ховали зерно в землі, замуровували в печі, але активісти знаходили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не пам’ятаю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали у людей не лише продукти, а й одяг, рушники, хустки, щоб не можна було поміняти.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Людям не дозволяли збирати колоски, хоч вони пропадали на полях. Їздили на конях сторожі і гонили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Не знаю.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
В колгосп люди йти не хотіли, але заставляли. Добровільно йшли лише ті, в кого нічого не було.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Люди відводи худобу у ліс, ховали, навіть, у погребах, але це мало кому вдавалось.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Прийти забирати могли у будь-який час, а найчастіше вночі, ввечері.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю.
Коли почали помирати від голоду?
Як стало холодно.
Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?
Якщо батька арештували, а мати померла, то малих дітей наказували не пускати до хати, навіть, родичам.
Хто не голодував у селі і чому?
Важко сказати, хто не голодував, мабуть ті, хто відбирав урожай.
Хто зумів вижити?
Виживали хто як міг, кому вдалося вибратися та поїхати в Крим. Там міняли хліб та борошно. В кого родичі були в інших містах, то приютили на той час.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Один одному люди не дуже допомагали вижити. Хіба що тільки родичі.
Які засоби вживали до виживання?
Їли бур’ян, лободу, калачики, полову.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали все, що можна було знайти.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Їли цвіт акації, листя липи, вишні.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
В селі не було жодного собаки, бо люди виловлювали і їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Комусь вдавалось поїхати до міста, бо не пускали, то міняли на борошно чи якісь кращі домашні речі.
Чи був голод у містах?
В місті голоду, мабуть, не було.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні, не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
В нашому селі були випадки людоїдства. Сиріт заманювали до хати і після того їх ніхто не бачив.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих від голоду звозили в яму на кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Чим більше звезуть, тим більший пайок. Траплялося, навіть, що забирали по дорозі ще живих, але таких, що не могли ходити, пухлих від голоду. Один чоловік кричав: “Куди ж ви мене кинули, я ще живий!?” Та на це ніхто не звертав уваги, бо мали з цього власну вигоду – і пайок більший, і щоб не їхати ще раз.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Згадують.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).
#Голодомор #Смертність від Голоду #Виживання #Сурогати #Вилучення продуктів