Місце запису: с. Синява, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 05.09.2005 р.;
Хто записав: Пух Олег;
Респондент: Липова Меланія Наумівна, 14.01.1928 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Липова Меланія Наумівна, 14.01.1928 р. н., проживала у селі Синява Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках, або у 1946-47 роках?
Так, дуже смутно.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Обходчики.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ні.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не всі.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ні.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Обходчики.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не знаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали тим, хто прислужувався до заможних.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Деякі забирали все.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Це заборона збирати в полі після жнив колоски. За це засилали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, але крали.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняв об’їзджик і чергові колгоспники.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Мусили.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Якщо не хотіли, то забирали всі землі, майно.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Переховували кругом, але все-одно знаходили.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Коли забажають.
Скільки разів приходили до хати?
До 10.
Коли почали помирати від голоду?
З середини 32-го року.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Малі сироти помирали попід тинами. Держава дбала про тих, хто допомоги не потребував.
Хто не голодував у селі і чому?
Багачі.
Хто зумів вижити?
Хто здоровший.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так. Родичі, коли різали порося, то віддавали тельбухи.
Які засоби вживали до виживання?
Ці тельбухи їли немитими, сирими.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Все, що за звичайних умов не їли б (коріння кульбаби).
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Черепах, ящірок, подекуди черв’яків.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Так, але з села не випускали.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Більше половини.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так. Одна жінка, що жила напроти, з’їла двох своїх дітей. Одне було живим.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили родичі. Викопували велику яму на кладовищі і скидали туди всіх, були навіть випадки, коли вкидали ледь живих.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Так, відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Навряд-чи.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Так. А за радянської влади – ні.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).