Місце запису: с. Супоївка, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: 03.09.2005 р.
Хто записав: Бурбела Вікторія
Респондент: Лимар Єфросинія Кирилівна, р. н. не вказано.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Лимар Єфросинія Кирилівна проживала в селі Супоївка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках або у 1946-1947 роках?
Так, тому що сама пережила.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі – хто це був?
Свої люди, сільські – активісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Так, давали якісь пайки.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ні, ніяких документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так, били, висилали, виганяли з хат, з села.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні, не мали (батоги, прути, палиці).
Як люди боронилися?
Не боролись, тоді б посадили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Дуже мало – ми ховали в пічному бовдурі торбинку з зерном та макухою. Більше нічого не можна було сховати.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Приходили, перевертали все і знаходили: копали в хаті, під піччю, в сараї, кругом. Активісти, комсомольці.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Багато, 5-6.
Де можна було заховати продукти харчування?
Кругом находили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так, але дуже мало. Малі діти ходили на роботу: 8-12 років, тільки заради тарілки супу.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали все, що можна: сьогодні – зерно, завтра – одяг, післязавтра – посуд, кочерги.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Так, за 5 колосків десять років тюрми.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли. Так, приказав Сталін: ні колосків, ні буряка, ні кукурудзини – тюрма за все.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Комсомольці, активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так, змушували: забирали худобу, сільськогосподарський інвентар, зерно, хати.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
І вдень, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
І три, і п’ять. А могли один раз – сім’ю вивезли в степ, більше їх ніхто не бачив.
Коли почали помирати від голоду?
В липні місяці.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сироти ходили на роботу, а хто не здужав, той помирав і ніякого діла не було до них ні голові сільської ради, ні державі.
Хто не голодував у селі і чому?
В кого була корова. Хто вступив до колгоспу.
Хто зумів вижити?
Хто пішов до колгоспу.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу, калачики, акацію, рогозу, кувшинки, калину, ожину.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Котів, собак, лелек, утят, утячі гнізда шукали з яйцями.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не знаю.
Чи був голод у містах?
Так.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На старому кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
При радянській владі ні.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так, є. Київського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так, є.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, знають.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).