- Місце запису: село Вознівці Жмеринського району Вінницької області;
- Дата запису: невідомо;
- Хто записав: Свідчення з фондів Музею Голодомору;
- Респондент: Лихші Микола Вадимович, 1928 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років проживав в селі Вознівці Станіславчиського району (нині Жмеринського) Вінницької області.
Я тоді зовсім малий був, пам’ятаю зовсім небагато. Дід мій довго хворів, спухший був, а коли помер, мати з сестрою його самі ховали. Видовбали в землі неглибоку яму (земля замерзша – зимою це було) і, загорнувши тіло в мішок так і закопали. Сам більше нічого не пам’ятаю. А от мати мені розповідала (Лиха Текля 1901 р.н.), як вона з сестрою (Василевська Фекла Іванівна 1900 р.н.) ходили в колгосп робити. Тоді жатва була, і хто хотів приходив до колгоспу, там їм давали дільницю, яку вони повинні було обробити. Якщо люди встигали, їм давали їсти. Мати з сестрою наварили собі компоту з зелених грушок і пішли. Працювали вони цілий день, але не встигли закінчити свою дільницю і їм нічого не дали. Мати тоді дуже плакала, бо я спухший був, а вона мені нічого не принесла.