Місце запису: с. Одайпіль, Тетіївський р-н, Київська обл.
Дата запису: 20.09.2005 р.
Хто записав: Мостіпан Антоніна Володимирівна
Респондент: Лукавсякий Петро Іванович, 13.05.1928 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Лукавсякий Петро Іванович, проживав у селі Одайпіль Тетіївського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Так.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Місцева влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Так.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Так, проводили арешт, висилали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Мені не відомо.
Як люди боронилися?
Ховалися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Так.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Голова с/р, шукали кругом.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Два чоловік і більше секретар с/р повноважений.
Де можна було заховати продукти харчування?
Замащували в печі, грубі, під полом.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Так.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Продукти і одяг, і худобу.
Що таке «Закон про п’ять колосків?» Чи чули Ви про нього?
Так, за кражу судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Бідні да, а багатші ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Так, якщо не йшли, то забирали усе, що є у хаті.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В ярах, в лісі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Надвечір.
Скільки разів приходили до хати?
Багато раз.
Коли почали помирати від голоду?
В 1933 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ні.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто зумів сховати зерно і ночами варили їсти.
Хто зумів вижити?
Не знаю.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все, що можна було їсти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Так.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу, коріння татарського зілля.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З лободи, з липи кору.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Голубів, горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна поміняти.
Чи був голод у містах?
Так.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Так, на кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Так, на свято Проводи.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Так, на кладовищі є хрест жертвам Голодомору.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сталіна.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).