Місце запису: с. Бирюки, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 14.10.2005 р.;
Хто записав: Шабельник Антоніна Григорівна;
Респондент: Лученко Євдокія Сидорівна, 17.03.1922 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Лученко Євдокія Сидорівна, 17.03.1922 р. н., проживала у селі Бирюки Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод 1932-1933 роках?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала весь урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?
Сільські активісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не доносили.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Ніяких документів не предоставляли.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Багатих били, бо не хотіли розставатись із своїм майном.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали.
Як люди боронилися?
Не боронилися, бо боялися влади.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховували. Діжки із зерном закопували в землю.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Залізними прутами штрихали по току і забирали все, що находили.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходили 4-5 чоловік сільських.
Де можна було заховати продукти харчування?
Нігде.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Варили шліхту і давали тим, хто йшов до колгоспу.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали все.
Що таке “Закон про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Не знаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. Забирали хати, а людей вигонили.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не встигали переховувати.
В який час ходили збирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
По 3 рази.
Коли почали люди помирати з голоду?
В кого не було чого їсти.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Дітей здавали в приют.
Хто не голодував в селі і чому?
Не голодувало начальство і ті, що були біля нього.
Хто зумів вижити?
Ті, в кого було що їсти.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали для виживання?
Їли затірку, куліш, черепашки, жаби.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не мали.
Що споживали у їжу з рослин , ягід, коріння?
Щавлю, липа, бур’ян.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Не вживали.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Жаби, черепашки.
Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?
Не можна.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте ви, що таке Торгсін?
Не знає.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали за городами ті, що виживали.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомо у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Поминають.
Чи згадують поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер згадують. За часів радянської влади ніхто не згадував.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є православна церква.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 р.р., зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).