Місце запису: с. Євсуг, Біловодський р-н., Луганська обл.
Дата запису: 12.09.2005 р.
Хто записав: Комлик Людмила Миколаївна.
Респондент: Лозова Катерина Андріївна, 01.07.1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Євсуг Біловодського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви що був голод 1932-33 роках?
Так, але смутно.
Які на вашу думку могли бути причиною голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирали урожай влада?
Влада забрала весь врожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Пам’ятаю що ходила кілька чоловіків. Один Юхненко Іван, а другого не знаю. Можливо він був присланий, але свої теж ходили.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбрали мали якісь документи на забирання продуктів?
Ні, документи ніхто не показував, приходили шукали, якщо знаходили забирали. Пам’ятаю, сиділи ми з сестрою на печі і чистили картошку, а вони прийшли і штрикають в потолок металевою палицею, а з потолка заховане зерно посипалось. Залізли і вигребли.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Багатих виселяли на Соловках, може щоб там вони робили, або щоб померли з голоду.
Чи мали зброї ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не пам’ятаю.
Як люди боронилися?
Та як там боронитися, ховали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Дві-три, люди з села і прислані.
Де можна було заховати продукти харчування?
Овочі заховували в землю, зерно закопували в землю, залипали на горіщі.
Чи давала їжу тим хто пішов до колгоспу?
Так їм варили суп та кашу з зідраного зерна, про хліб люди забули.
Забирала лише продукти харчування, чи інші речі одяг, рушники, худобу тощо?
Все що було краще в хаті. Помню, бабуля одна із чавун ця варила борщ, налила води і вкинула сорочки і в піч. Вони прийшли, знайшли, забрали. Худобу гнали до табуну, яку забрали у багатіших. Хто був біднішим худобу залишали. У нас була коровчина, та яка там коровчина – кляча. Так і залишили, вона нас і спасла. Пили по стакану молока, а хто цього не мав – то померли.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули ви про нього?
Чула, за п’ять зібраних колосків судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, гнали з полі всіх, навіть дітей.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їзчики.
Чи люди хотіли добровільно іти до колгоспів?
Ні, але їх манили, бо коли в колгоспі працювали, то з’їсти миску супа, та і дітей накормили.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Голод примушував.
Де перехову переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В ярках, лісах, лугах.
В який час ходили забирати зерно,продукти?
Могли прийти коли завгодно.
Скільки разів приходили до хати?
Коли як.
Коли люди помирали з голоду?
Найбільша взимку, навесні, коли почала з’являтися трава, перші гриби – герашики (сморчки) люди знесилені.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалися держава?
Дітей що залишилися без батьків забирали до патронату (дитсадок). Це була звичайна хата, яку топили тільки по черзі і варила суп із зерна, що дав колгосп. Можна поцікавитися в Корсун Одарки про життя в патронаті, бо вона звідти.
Хто не голодував у селі і чому?
Раз в день кормили колгоспників, та ті хто мав коровчину. А великі сім’ї вимирали. Ми жили на вулиці Леніна (зараз), там сусіди померли всі, практично зникла вся вулиця.
Хто зумів вижити?
Хто був у колгоспі та мав худобу.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Так, останньою крихтою поділялася.
Які засоби вживали до виживання?
Люди по-різному реагували на голод, одні останнім ділилися, а інші звіріли. Пам’ятає мати напекла коржів з макухи, висівок, муки жолудів і склала на стіл. Зайшов дядько, а очі в нього аж одичали з голоду, він як накинувся на ці коржі, вони йому були як пампушки з медом.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Різно.
Що споживала в їжу з рослин, ягід, коріння?
Молочай, лопуцьке, земляний шир, гриби, ягоди, жолуді, кору берестка.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживала в їжу?
Горобців, сорок, кішок, граків, яйця грачачі була царською стравою.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Ні, наші ходили на Донбас, а люди звідти приходили до нас, поки викопали картошку посівну, так просили речі поміняти на продукти.
Чи був голод в містах?
Так.
Чи знаєте ви що таке торгсін?
Ні.
Скільки людей померло у селі, чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки у людоїдстві у вашому селі?
Так у нас на низу жила сім’я. Так дочки з’їли матір, старша сестра вже вмерла, а от молодша ще жива. А краще знають про це Коваль Дмитро, або Коваль Іван.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
В загальну яму в основному сусіди, щоб не воняли.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у вашому в селі місця захоронення людей від голоду?
Так, на місця сільради, та на кладовищі біля парку.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки” Зелені свята?
Я пам’ятаю завжди пишу батюшки, щоб згадав.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Під час служби батюшка пригадує всіх загиблих і померлих в своїй молитві.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні, крести не встановлені.
Чи знає молодь села про голод 1932-33 рр. зокрема та розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
З засобів масової інформації.
Кого ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?