- Місце запису: село Абрамівка, Вишгородського району, Київської області;
- Дата запису: 2005 рік ;
- Хто записав:Василець Віра Миколаївна;
- Респондент: Лошакова Марія Федорівна, 1918 р.н.;
Під час Голодомору 1932-1933 років респондент проживала в селі Абрамівка, Вишгородського району, Київської області;
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Так, пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Неврожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Не усіх брали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не було такого.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Без документів. Прийшли і забрали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не було такого.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не було такого.
Як люди боронилися?
Не боронилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не було такого.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не було такого.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не було такого.
Де можна було заховати продукти харчування?
Не було такого.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали. Виписували муку і картоплю.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Не брали.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Знаю. За колоски судили. Наприклад: Я вийшла з колгоспного поля, взяла п’ять колосків і судили. Був випадок, що на полі взяли один кілограм дрібної картоплі. По 3 годи тюрми дали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не помню.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Колгоспники.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ішли і вели корову, коня.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Хто хотів, той ішов. Всі бачили, що в колгоспі краще.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не було такого. Одну корову ми відвели в колгосп, а другу оставили собі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Не ходили.
Коли почали помирати від голоду?
В колгосп не йшли і мерли з голоду.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Там де зараз дровітня Абрамівської сільської ради був інтернат.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто був в колгоспі.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали.
Які засоби вживали до виживання?
У ліс ходили, збирали щавель, ягоди, гриби.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Щавель, коріння, жолуді товкли в їжу і мусили їсти, полова з гречки, мерзла картопля.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Ні.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Їли буслів і їжаків.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
На базарі.
Чи був голод у містах?
Була голодовка і у Києві.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили родичів на цвинтарі.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронения людей від голоду?
Немає.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Да, згадуємо.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Ніхто не поминав за часів радянської влади, а зараз поминають.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Нема. У 1927 році спалили.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Нема.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідала.