Місце запису: с. Лозовий Яр, Яготинського р-н, Київська обл.;
Дата запису: 2005 р.;
Хто записав: Хоменко Іван;
Респондент: Ліснянська Наталія Сергіївна, 1919 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Ліснянська Наталія Сергіївна, 1919 р. н., проживала у селі Лозовий Яр Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 рр. або у 1946-1947 рр.?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
У мого батька вибрали хліб.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Їх уже немає. Приходять і шукають по сараях і хатах.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Ніяких документів не було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не бачила такого.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не бачила.
Як люди боронилися?
Мовчки стояли.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати не можна було.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не пам’ятаю.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Безперервно ходили. Кожен собі в торбу забере і піде.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали небагато.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Худобу брали в людей і подушки.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чула судили за 5 колосків.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Дозволяли збирати.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їздчики на конях.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто як хотів. Мій батько перший пішов у колгосп.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, люди боялися іти.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде ніхто не ховав. Де її заховати?
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Безліч, кожен день.
Коли почали помирати від голоду?
Навесні 1933-го і до жнив. Дощі пішли і людям не давали нічого.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Як голод пройшов – тоді їх уже позбирали і зробили патронати.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто знає хто не голодував?
Хто зумів вижити?
Може в кого було знайомство.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні.
Які засоби вживали до виживання?
Ніякі. Ходили поки не впаде і не помре.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
У нас не було родичів і ніхто нам не допомагав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу кучеряву пекли. Поки ягоди поспіли, то вже всі вимерли.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Акація, як цвіла.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не знаю.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не знаю.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю, багато померло.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі хоронили без трун.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі хоронили.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Як рідні є, то поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, не знаю до якого.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
На кладовищах не має. Є біля пам’ятника загиблим воїнам.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Тепер молодь того не знає і не хоче слухати.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Так треба було бути.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).