Місце запису: с. Кашперівка, Тетіївський р-н, Київська обл.
Дата запису: 19.09.2005 р.
Хто записав: Пастух Любов Миколаївна.
Респондент: Лемещук Ніна Семенівна, 1929 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала у селі Кашперівка Тетіївського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Помню по словах матері, сусідів про голодовку у 1932-33 роках.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
По словах людей причиною голоду було те, шо влада забирала урожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
У людей забирали вирощене на городі якісь люди, хто їх посилав – я не знаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
На це питання не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Чи мали документи ці люди, я не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Людей висилали, розкуркулювали, чогось висилали сім’ями, по одному, по двох, десь дуже далеко. На Колиму. Мого діда розкуркулили Жогло Якова.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ті люди мали якусь зброю, точно не пам’ятаю.
Як люди боронилися?
Люди ховалися куди бачили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Продукти закопували в землю, у припічках (біля печі), моя мати корову тримала не в сараї, а в коморі. Пам’ятаю, що картоплю ховали в хаті, а не в погребі.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
По цьому питанні не знаю нічого.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не можу сказати нічого.
Де можна було заховати продукти харчування?
Не можу сказати нічого.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Тим людям, хто йшов до колгоспу, хто був на роботі цілий день, на бараках – їсти давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали (по словах матері моєї) усе, що попадало на очі.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Я сама збирала колоски, бо не було шо їсти, самі мололи на жорна, мати пекла хліб, а нас ганяли, забирали торби. Чула, що людей навіть забивали за ті колоски, судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли збирати ті колоски, бараки, а ми ухитрялися (діти) брати по дві торби – одну забирали, а ми верталися і в другу торбу збирали колоски.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля і комори охоронялися сторожами. По полях їздили об’їзчики на конях.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
В колгоспи люди не хотіли йти самі, добровільно йшли одиниці, бо на 1 трудодень платили дуже мало. То молоді тікали куди бачили, щоб не йти в колгосп. Мій дядько Жогло Іван у 18 років утік в Америку.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Шоб люди йшли в колгосп їм грозили, що виселять у Сибір.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Зерно і продукти приходили забирати вдень і вночі. Штрикали кругом у сіно палицями, шукали усе, що можна з’їсти.
Скільки разів приходили до хати?
До хати приходили до тих пір, поки не находили. На городі шукали залізними шпичками ямки, де могли бути закопані продукти, зерно. Люди, геть, мололи полову і пекли млинці, хліб.
Коли почали помирати від голоду?
Люди почали вмирати зимою, бо забрали весь врожай.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Шо було з дітьми – були ясла і діти туди ходили, там їм давали їсти.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували начальники. Мій батько робив секретарем у сільській раді, спасала нас корова. Сім’ю із сторони матері (Жогли) розкуркулили, бо вони мали воли, коні, корови.
Хто зумів вижити?
Зуміли вижити ті, хто переховував корови у землянках. Літом їли калачики, лободу, лушпайки з картоплі і гнилу картоплю, а зимою бараки збирали мерзлі на полі. А наша сім’я – батько, мати і три дівчинки вижили, бо була корова.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не знаю.
Які засоби вживали до виживання?
Щоб вижити – їли все, що можна. Літом їли недостиглі ще колоски, а зимою картоплю, бараки.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
З вишні і дуба сушили листя, мололи на жорна, добавляли макуху і пекли млинці.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Про тварин і птахів, щоб їх їли – не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
У селі є пам’ятник жертвам Голодомору і там є цифра.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Про людоїдство я не чула.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих ховали на кладбищі. Там була викопана яма і туди звозили померлих (по кілька чоловік). Потім викопували інші ями і туди знов складали померлих людей. Усіх цих людей хоронили на старому тепер кладовищі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Усіх цих людей поминають обов’язково на Проводи, Зелені свята. Батюшка починає свій обряд саме з цього місця
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За часів радянської влади ніхто геть і не згадував про цих людей. Тільки родичі про них помнили. А зараз і пам’ятник поставили і поминають весь час.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
У нашому селі є церква.
Чи встановлені хрести, чи пам’ятники померлим від голоду?
У 1998 році при головуванні Дзвоненка О. О. було поставлено пам’ятник жертвам Голодомору.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь наша знає, якщо їм розказали родичі старші. Я своїм дітям завжди розказувала про страшні роки, шоб вони знали і помнили і ніколи не забували, як ми мучилися і вижили.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Голод зробили спеціально, хто – я не знаю.