Місце запису: с. Кулябівка, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 22.09.2005 р.;
Хто записав: Явтушенко Галина;
Респондент: Кулинич Галина Миколаївна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кулинич Галина Миколаївна, 1925 р. н., проживала у селі Кулябівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю, що був у 1932-33 роках Голодомор.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Був не урожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Одбирали свої сільські люди, найняті.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Наоборот – люди допомагали одне одному.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не мали вони нічого.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Дуже карали людей.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Наче не було.
Як люди боронилися?
Плакали тільки.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Іноді вдавалося.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Кабаненко. Перевертали все вверх дном.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
2-3 чоловіки приходили одбірать.
Де можна було заховати продукти харчування?
Кроме в землю закопати.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Худобу забирали теж.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чули. Якщо замітять, що є колоски – убивали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Кабаненко Лаврентій.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ішли, бо не мали вибору.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніде не приховували худобу.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
В основному вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Ходили багато раз, поки все не заберуть.
Коли почали помирати від голоду?
В 1933-му році люди масово почали мерти з голоду.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ніхто ними не опікувався.
Хто не голодував у селі і чому?
Начальники жили добре.
Хто зумів вижити?
Хто хотів жити.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділилися.
Які засоби вживали до виживання?
Їли що попало.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ніхто нам не допомагав.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Бур’ян, лобода, що з’їсти можна.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Лобода, салатка.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Кабанів диких, котів, собак.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Не було за що куплять.
Чи був голод у містах?
Тоже був. Мабуть не такий.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали на кладовищі, кидали у яму.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Давали їжу.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Немає.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Встановлений хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Не знаю.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).