Місце запису: с. Синівка, Липоводолинський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 12.06.2008 р.
Хто записав: Пось Андрій;
Респондент: Кухар Василь Макарович, 1920 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Синівка Липоводолинського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 — 1933 роках?
Пам’ятаю дуже добре.
Які, на Вашу думку були причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Урожай забирала влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це робив.
Ніколи не забуду синівські „буксирні бригади”. Пам’ятаю, що до їх складу входили: Козюра Пріська, Білоус Пилип, Замковий Степан, Момот Яків. Ці „активісти” забирали у людей продукти харчування.
Чи були уповноважені з міст під час збирання продуктів у людей?
Не пам’ятаю.
Хто з вашої родини або сусідів помер від голоду? Чи знаєте ви, де вони поховані?
Пригадую, що в наших сусідів померла вся сім’я. Дід Порфирій з дружиною покинули білий світ першими, а згодом відійшли у вічність і четверо їхній дітей. Без рідних, сам у хаті залишився тринадцятирічний хлопчик Козюра Григорій. Батько помер, а мачуха покинула підлітка напризволяще. Хлопець врятувався тим, що на церковній дзвіниці ловив граків, варив юшку. Так і вижив.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти.
Так, людей били за те, що вони збирали зерно на полі, а Левченко Іван Іванович був заарештований і висланий із села за організацію крадіжки хліба із будинку голови колгоспу.
Чи мали зброю ті, що хотіли відібрати хліб у людей?
Так, звичайно, мали зброю ще й спеціальні списи.
Чи влада збирала лише зерно, чи й інші продукти?
Забирали все. У нашій родині „буксирна бригада” спеціально зробленими залізними списами перекопувала подвір’я , долівку в хаті, шукаючи пшеницю. Не знайшовши нічого забрали на печі торбинку з квасолею та напечені з листя липи і шкурок картоплі коржики. Четверо малих дітей благали залишити ці коржики, але Момот Яків сказав, що „солодощі” знадобляться їм самим.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів.
Люди ховали зерно, закопуючи в землю, хто де міг.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
По селу ходили буксирні бригади. До їх складу входили: Козюра Пріська, Білоус Пилип, Замковий Степан, Момот Яків.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
По – різному. Коли четверо, шестеро, коли й більше.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали люди де могли, навіть під порогом.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не знаю, бо наша сім’я не була в колгоспі.
3абирали лише продукти харчування, чи й інші речі, одяг, рушники
худобу, тощо?
Забирали в селян землю, реманент, худобу за те, що не хотіли йти в колгоспи. Обкладали великими податками.
Що таке закон про „п’ять колосків”? Чи чули ви про нього?
Ми не ходили їх збирати, бо боялися покарання. Людей судили за жменьку зібраного жита. У 1933 році у Синівці в колгоспі сіяли жито.
Чи дозволяли збирати в полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли навіть перед заорюванням.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Комсомольці-активісти, представники „буксирної бригади”.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Переважна більшість не хотіла.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, погрожували.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Переважно в лісі.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Ходили в любий час.
Скільки разів приходили до хати?
Не пам’ятаю.
Коли почали люди помирати з голоду?
З весни до осені 1933 року люди помирали, поки не зібрали восени врожаї.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодував голова колгоспу Бурик Григорій, члени буксирної бригади, бо вони вечорами випивали та їли конфісковану їжу.
Хто зумів вижити?
Виживали ті, в кого була живність та доступ до влади.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду. Чи ділилися продуктами?
Допомагали рідні по можливості.
Які засоби вживали до виживання?
Їли траву, листя липи, берестка, мерзлу картоплю, із шкурок картоплі робили млинці.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Наша сім’я не мала таких родичів.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Щоб не вмерти з голоду, ми чухрали листя берестка, липи, сушили їх та пекли з них млинці.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
Листя липи, берестка, траву, кульбабу, жовтило, конюшину.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Горобців, граків, раків, ловили рибу.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було, але нікому їздить було. Батька репресували.
Чи був голод у містах, хто з вашої родини виїхав тоді у місто?
Не знаю.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Не пам’ятаю, але дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства у селі?
Не було такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Для померлих в селі на кладовище була викопана велика яма. Туди скидали трупи, серед яких були і діти.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Давали пайок.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На сьогодні важко його знайти.
Чи поминають їх на „Проводи”, „Гробки”, Зелені свята?
Поминають на «Проводи».
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За радянської церкви влади не згадували, зараз поминають у церкві.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є. Українська Православна церква Московського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
У парку села є такий хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи
розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Думаю, що зараз всі про це знають.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсінг”?
Це коли багаті люди золото міняли на продукти.
#Голодомор #Колективізація #Хлібозаготівлі #Активісти #СмертністьвідГолоду #Виживання #Сурогати #Подвірніобшуки #Вилученняпродуктів