Місце запису: с. Богданівка, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: 21.09.2005 р.
Хто записав: Слабковська Надія Миколаївна, Омельченко Галина Іванівна
Респондент: Кудря Катерина Тимофіївна, 1913 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кудря Катерина Тимофіївна, проживала у селі Богданівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 рр.?
Ну чого ж. Все знаю.
Які На Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала.
Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?
Комсомольці все забирали. Влада така була.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Мали право.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Забирали і все.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не було.
Як люди боронилися?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна було, але знаходили.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Оксанка і я була в комсомолі. Да я втекла в Кононівській радгосп і там пересиділа. Оришка ходила Бунчукова, Андрій Пантелеймонович Останець.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Три-п’ять чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Не знаю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Галушки давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Тільки їжу.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Убивали за колоски.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їжчики.
Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?
Хто добровільно, а хто примусово.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як ?
А як же. Збори були. Зачиняли людей і держали до світа.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгоспи?
Різали та їли.
В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?
Удень.
Скільки разів приходили до хати?
Сто раз приходили. Коли завгодно.
Коли почали люди помирати з голоду?
Навесні саме більше померло.
Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?
Ніхто не питав, діти попереду померли.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто умний і запаси зробив.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не було чим.
Які засоби вживали для виживання ?
Батько хліб сховав прямо в конторі.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Була рідня, а кожен свою шкуру защищав.
Що споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?
Салат їли, крапиву.
3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Тоді і вишень мало було. Їли кору.
Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?
Їздили в росію і там міняли на хліб.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Цілі сім’ї.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Було. По сусідству баба з’їла свого сина.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Їх багато – прямо на городі хоронили чи десь в ямі за хатою закопували, як було кому.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Тоді в колгоспі ставили палочки. Може хто й платив.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі, кругом по канавах.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
У кого є кому – поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часи радянської влади?
Тепер поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якою патріархату вона відноситься?
Є. Не знаю.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлений хрест в центрі села.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Не знаю. Розповідала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).