Місце запису: с. Семикозівка, Біловодський р-н., Луганська обл.
Дата запису: 13.09.2005 р.
Ким записано: Квач С.Є., вчитель початкових класів Семикозівської ЗОШ І-ІІ ступенів.
Респондент: Ковбаса Галина Фомінічна, р.н. не вказаний.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Семикозівка Біловодського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Да.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи збирала урожай влада?
Не знаю.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Люди, яких призначили до комісії.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Не пам’ятаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешт?
Ні.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні.
Як люди боронилися?
Не знаю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Так.
Хто і як шукав ховані продукти? Як їх звали?
Була створена комісія і вони ходили по хатах і шукали заховані речі та продукти.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чоловік 10-12.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали у грубі, закопували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі, одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали продукти, а таких речей як одяг, рушники чи ікони у нас не було.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
За цей закон садили у тюрму, або висилали до Сибіру.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля не охороняли, а комори – самі колгоспники по черзі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не знаю.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Не знаю.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ми самі відвели свою корову до колгоспу.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
До нас не приходили.
Коли люди помирали з голоду?
Взимку.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Родичі брали до себе.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували в селі ті, хто дуже багато працював.
Хто зумів вижити?
Ті, хто працювали.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Да.
Які засоби вживали до виживання?
Обмін продуктами.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Да.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
І рослини: лобода, «бабки», різні коріння, ягоди – ожина, терен.
З яких дерев, рослин, вживали листя, кору в їжу?
З усіх.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не знаю.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
До міста батьки не ходили.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке торгсін?
Ні.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Відомостей немає, але знаю, що люди помирали.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не пам’ятаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На звичайних кладовищах.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ховали на кладовищі, як і всіх.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки і Зелені свята?
Да.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тоді у нас у приміщенні церкви був уже клуб.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Була. Православна.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Обов’язково. До мене приходили учні школи і я їм розповідала все, що пам’ятала.
Кого Ви вважаєте виним у загибелі багатьох людей?
Не треба нікого винити в загибелі людей. Бог розсудить.