Місце запису: с. Одайпіль, Тетіївський р-н, Київська обл.
Дата запису: 20.09.2005 р.
Хто записав: Мостіпан Антоніна Володимирівна
Респондент: Коваленко Ганна Олександрівна, 05.03.1930 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Коваленко Ганна Олександрівна, проживала у селі Одайпіль Тетіївського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-1933 роках?
Трохи.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Влада села.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не мали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Висилали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали.
Як люди боронилися?
Хто як міг, просилися.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ні.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Сталінцями.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Два чоловік і жінка (Майборода Гашка).
Де можна було заховати продукти харчування?
В печі, в горщиках, закопували.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто був у комуні, тому давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Все: корову, кури, одяг, зерно.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чули, судили, висилали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, хто збирав – того били.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Хто хтів, а хто й ні.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували, хто не хтів, то у того все забирали.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
В хліві.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю.
Коли почали помирати від голоду?
В 33 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Ні.
Хто не голодував у селі і чому?
Сталінці забирали у людей і самі харчувалися.
Хто зумів вижити?
Мало хто.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Допомагали, моя бабка працювала у Чернігові пекарем, то допомагала хлібом.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все, що можна було їсти.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лобода, липу кору мололи, гнила картопля мерзла.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З липи, лободи.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Більше собак.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Вмерли, а скільки я не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Не знаю.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають на проводи.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Да.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Ні.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Є пам’ятний знак, хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знають, розповідала своїм 5-м дітям і 11 внукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Сталіна.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).