Місце запису: с. Трипілля, Обухівський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 12.11.2002;
Хто записав: Тичинкіна Катерина Іванівна;
Респондент: Костенко Олена Микитівна, 1922 р. н.
Під час Голодомору Костенко Олена Микитівна, 1922 р. н., проживала в селі Трипілля Обухівського району Київської області;
Я все добре пам’ятаю і до смерті не забуду того страхіття. Ми жили коло річки Красної, вона нас спасала, ми їли молюски, жаби, полову, а коли полови не стало – брали із стріхи солому, рубали її, сушили, запарювали кип’ятком і їли її. В нашому роді померла моя дядина Костенко Єфросинія Семенівна і двоє її семирічних синів – близнюків Ваня і Вася. Боже, як вони плакали і просили їстоньки в матері, так і померли, а дядько Юхим вижив. На нашому кутку жили дід і баба, так баба зарубала діда, понаварювала повні баняки м’яса і з’їла. Помер на дорозі і наш товариш Петя Заброда. У нас було на кладовищі дві ями, де закопували людей. До цих пір стоїть перед очима картина, коли закопували трупи людей на кладовищі. Викопана глибока яма і людей скидали туди: хто сидить, хто лежить, те стоїть, те сторчака вниз головою. Ніхто там нічого не поправляв. Страх Господній, тай усе. Люди мерли, як мухи. Особливо багато повимирало людей на кутку Гамзівщини, майже кожної другої хати.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).