Місце запису: с. Новопетрівка, Бердянського р-н., Запорізької обл.
Дата запису: 06.10.2005 р.
Хто записав: Маханьковий Рустам Незамійович.
Респондент: Косогор Ніна Андрєєва, 1933 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. родина респондента проживала в селі Новопетрівка Бердянського району Запорізької області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Ну, шо я, в 33-му году тіки родилася у голодовку. Розказували батьки, що дедушку і бабушку розкулачували, все зерно забирали, а ми голодували і пухли. Пухли люди і вмирали. Ну, ми, Слава Богу, вижили, переболіли всякою болезнью… Бог дав, вижили…
Які на Вашу могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Ну, я не знаю, тоді ж була малою. Чи врожай забирали я не знаю. Знаю, що розкулачували бабушку і дедушку – все забирали: все зерно ходили забирали яке було.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Я не знаю хто робив, тоді родітєлі не лазали.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Я не знаю, нічого не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Я не знаю, нічого не знаю. Родітєлі не казали, а я ще малою була.
Чи застосовували дот людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Ну, як розказували, діда й бабу висиляли, все забирали і батьків моїх.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирали хліб у людей?
Не знаю я.
Як люди боронилися?
Тоже не знаю. Плакали та не давали- все забирали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
І закопували, все одно розшукували і забирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Я не знаю откуда, як їх звали.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Не знаю, я не знаю.
Де можна було заховати продукти харчування?
Тільки в землю заховували, і те забирали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не знаю, я тоже не знаю, 72 пройшло.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі- одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали всю худобу. Транспорта не було, і кого де яка коняка забирали бричку, оце така.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
А це вже за колоски було, збираємо. І судили тоді і все за колосочок було ганяли.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Нє, не давали. Ганяли, обїщики і били пльотками. Вже я була така не давали колоски збирать.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Ну, охорона була. Охороняли такі: при німцях були поліцаї, а тоді вже наша охрана.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Не хотіли, у кого була скотина. Он у нас Радькот була конячка. Не хотів іти в колгосп, тоді пішли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Я не знань Не знаю змушували чи ні.
Де переховували худобу, щоб не забрали у колгосп?
А, де переховували… У кого сарай був, а вони заходили в сарай забирали все: де конячка, де коровка забирали все, чи барашка.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Я не знаю, тоді ж ми малі були, в який час вони забирали то.
Скільки разів приходили до хати?
Не знаю я.
Коли почали люди помирали з голоду?
Ну, в 33-му, як я ще мала була. Розказували скіки повимирали, і недоїдали, і пухли, і все повимирали.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не знаю, я не знаю, тоді…
Хто не голодував у селі і чому?
Не знаю, хто, шо голодував.
Хто зумів вижити?
Хто не голодував, той і вижив. Кожен старався вижити.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Да, ділилися, канешно, у кого, що було: то запаси які, щоб для виживання. Ділилися…
Які засоби вживали для виживання?
Та які, ховали та і все.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Не знаю, я не скажу.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Усе було: і пасльон, і шо тіки не було, і калачики. Все чисто їли, виживали, да.
З яких дерев, рослин вживали кору, листя в їжу?
Я не знаю, малою була, не знаю.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Були малі, раки в річкі ловили, ото і їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Ну, шо було ми біля моря жили , так до тюльки сюди, їхали люди барахло міняли на відро тюльки , ото і виживали тоді.
Чи був голод у містах?
А в містах, я не знаю. Ми в селі не зна ,шо там.
Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?
А що це таке?
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Відкіля ми можемо знать, скільки їх полягло від голоду чи від чого.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Людоїдства та наче не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ой, і стягували, і саночками, і самі везли, і заривали. Хто сильніший був, кріпший, оце такого хоронили раньше.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Та нехто не платив, одне одному помагали, та вивозили, хто пам’ятає зараз ото тоді.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Я не знаю. Ну, кладбіще од голода у голодовку хто помер. Це старі люди, а ми.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Конєшно, поминають, хто остався. Старих поминають на кладбіщі.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Ну, зразу усіх поминають у церкві, і хто побиті, хто померший у голодовку – всіх.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріарху вона відноситься?
Ну, в селі Старопетрівка церква єсть.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ну, раньше ж не крести були, а камні отакі-о ставили. Це зараз уже пішли пам’ятники хороші.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Тая розказувала як голодували онукам і дітям, а все зараз…
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
А хто їх зна? Хто, пани ж тоді були, пани були, все забирали хазяїнів грабили. А люд такий умирав, хто як міг, так і виживав.