Місце запису: с. Микільське, Міловський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 21.04.2008 р.
Ким записано: Довгаль Оленою Анатоліївною
Респондент: Коробійник Наталія Іванівна 1918 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Микільське, Міловського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946 – 1947 рр.?
Помню Голодомор.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки?
Голодомор був у 1932-1933 роках і в 1946-1947 р., тому що були неврожаї.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Куркулі відбирали у людей одежу і потім продавали, а люди страдали та плакали.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Ті, що відбирали, не мали ніяких документів.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Багато людей арештовували та висилали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховати продукти було неможливо: вони все вишукували.
Хто і як шукав заховані харчі?
Того, що збирав продукти, звали Торба Никон.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Забирали не тільки продукти, а й одежу, худобу. У нашій сім’ї забрали волів і коні у колгосп, і в інших людей брали. Давали по 300 грамів муки, хто йшов виконавцем, сторожем та іншим до колгоспу.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
В період Голодомору ходили з охристами, так називали флаги, в поле просити дощу. А потім варили обід тим, хто ходив просити. Варили ті, в кого були здорові і гарні городи.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Колосків у полі не давали збирати. В городі сіяли жито, щоб швидше спіло.
Хто охороняв поля і комори?
В полях не було охоронців, а комори охоронялись.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Люди йшли до колгоспу добровільно, а тих, хто не хотів, заставляли.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Як забирали худобу, і що було робить, сім’ї великі – ішли до колгоспу.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
За малих сиріт піклувалися, вони були у Великіцькому дітдомі. Діти були одіті і не голодні. З нашої сім’ї були два брати і сестра.
Хто не голодував в селі і чому?
Не голодували ті, у кого були хороші городи і худоба.
Чи допомагали люди одне одному виживати?
Люди помагали один одному, щоб пережити голод, давали капусту і картошку.
Які засоби вживали до виживання?
Їли терен, копали лопуцьки, їли кашку, квіточки з дерези – вони були солодкі. Драли яйця в пташиних лісових гніздах, жарили і їли.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
В місті можна було купити, виміняти, тільки це було дуже дорого. Мій брат Максим продав дрова з верха хати і привіз нам сахару. Чай заварювали вишнями, тому що ні за шо було купувати.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
У містах теж був голод. Брат хотів устроїться в шахту, але його відговорили, сказали, дадуть за сутки шматок хліба і все.
Скільки людей померло в селі?Чи є такі відомості?
Людей померло небагато в селі, хоть яку-небудь похльобку та їли. Їздили у Воронеж мінять картошку і кукурузу.
Скільки людей померло в селі?Чи є такі відомості?
Хоронили померлих на кладбищі, не викидали. Було таке, що й самі копали і ховали. Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Тим, хто займався похоронами померлих, ніхто не платив, і не було ніяких обідів.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Померлих поминають на свята. Церква є.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Хрестів і пам’ятників померлим від Голодомору немає в селі.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам?
Я розповідала про Голодомор сусідам, родичам.