Місце запису: с. Гайове, Козельщинський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: невідомо.
Хто записав: невідомо.
Респондент: Корецька Марія Костянтинівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Троцько-Пинчуки Пісківської сільської ради Козельщинського району Полтавської області.
Де Ви народилися і хто були Ваші батьки?
У с. Троцько-Пинчуки Пісківської сільської ради в сім’ї колгоспників Кості Хрисантовича та Марії Якимівни. В родині було 2 дітей (ще брат Олександр 1926 р.н.)
Скільки Вам було років і чи пам’ятаєте Ви Голодомор?
Коли почався голод мені було вісім років, я все дуже гарно помню. Мої батьки працювали в колгоспі, а ми з братом були вдома.
Що Ви їли?
Ні про що друге не думали, тільки про їжу. Їли листя з дерев. Недалеко від села були кагати з картоплею. Ми туди ходили викопувати її, із кой- якої уже виділився крохмаль, а потім мама пекла коржі. Ці коржі дуже неприятно пахли, та ми їх це такий їли. Весною, коли на деревах достигли ягоди, ми не могли їх зірвати, бо треба було ділитися з іншими.
Чи було у Вас господарство? Як до цього ставилася місцева адміністрація?
У нас була коровка. Ми, дітвора, ходили її забирати з пастівника. Один раз я пішли по корову, а була дуже больна, то там і осталася, а корова сама прийшла додому. Мама думала, що знайде мене мертвою так як ослабла, але слава Богу я залишилася жива.
Ваша родина вижила вся, Ваші знайомі?
По сусідству в нас жила сім’я, то поки дорослі були на роботі, їх маленька дитина померла на печі.
Чи бували випадки, коли Вам не було чого їсти і Ви продавали речі?
Наша мама продала останню хустку, щоб купити нам щось поїсти. Як важко не було, але наша родина пережила Голодомор.