Місце запису: с. Балаклія, Смілянський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 06.09.2005 р.
Хто записав: Громовий Андрій Анатолійович.
Респондент: Копиця Микола Платонович, 1925 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Балаклія Смілянського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Причина – колективізація, забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Урожай відбирала група із сільської ради.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Винагород не було, докладали просто так із «зависті» до сусіда.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Приходили чужі люди, документів ніяких не представляли.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Людей били, якщо не хотіли віддавати добровільно. Людей арештовували і деякі, сім’ї виселяли.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброї не було.
Як люди боронилися?
Ховалися де попало.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Заховати було неможливо. . .
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Приходили чужі люди, великими щупами били по підлозі, по стінах і землю в дворі.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило 5-6 чоловік. Незнайомі.
Де можна було заховати продукти харчування?
Заховати можна було в погребі або винести в ліс.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто пішов до колгоспу, тим давали «похльобку» із семен буряка.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали харчі і худобу.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Про закон «5 колосків» чув. Влада зупиняла посеред вулиці, трусила кишені, якщо знаходили колоски – арешт.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Забороняли збирати колоски в полі, а також залишки городини.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли поля і колгоспні комори міліція. За крадіжки арештовували. Деяким за крадіжку вішали табличку із словами: «Я в колгоспі гречку вкрав в три часа утра, щипцями замок оборвав……» і вели по селу.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Більшість йшли в колгосп добровільно, але й багато відмовлялося – одноосібники.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Якщо люди відмовлялися йти в колгосп, їх заарештовували, забирали тяглову силу і реманент та відправляли в Сибір.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу переховували в лісах і погребах.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти? Скільки разів приходили до хати?
По хатах ходили круглі сутки. До тих, хто не був у колгоспах – часто, а хто був у колгоспах один р на тиждень.
Коли почали помирати від голоду?
Люди почали помирати вже в кінці серпня на початку вересня.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сироти мерли самі. Держава про них не піклувалася.
Хто не голодував у селі і чому?
В селі не голодувало правління колгоспу і ті, хто робив в сільській раді.
Хто зумів вижити?
Вижити змогли лише ті, хто був пов’язаний з колгоспом.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Люди допомагали один одному, але не всі.
Які засоби вживали до виживання?
До виживання ніяких засобів не вживали, а чекали, що буде далі.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Родичі допомагали тим, хто голодував більше.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
До їжі вживали цвіт акації, мерзлу картоплю, з якої робили оладки, листя дерев і семена буряків.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Їли листя та кору з акації, а також їли клубніку.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Їли собак, котів.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
В місті можна було купити або обміняти за золото все.
Чи був голод у містах?
Голод був і в містах, але не такий як у селі.
Що таке “Торгсін”?
«Торгсіни» – місця, де радянська влада зберігала золото селян.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Скільки померло людей в селі не знає, але по вулиці дуже багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Про випадки людоїдства в селі не чув.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Померлих від голоду хоронили спочатку в дворі де попало, а також на кладовищі, але без трун.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Тому, хто займався похованням нагород та плати не давали.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Масових захоронень в селі немає, а поодинокі є.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Померлих згадують на гробках.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За часів радянської влади в церкві померлих не згадували , а тепер згадують.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Церква в селі є, але до якого патріархату вона належить не знаю.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Хрестів і пам’ятників померлим від голоду в селі немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь про голод чула. Розповідав своїм дітям, онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винною в голодоморі вважаю владу.