Місце запису: с. Худяки, Черкаський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 20.09.2005;
Хто записав: Кононенко Уляна Федорівна;
Респондент: Кононенко Уляна Федорівна, 1922 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Худяки Черкаського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Я трохи пам’ятаю голод 1932-33 років.
Які на вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Причини голоду були різні: був неурожай, засуха (із розповіді батьків) і шкідливе керівництво державою.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Відбирали у людей хліб свої односельці із бідних, їх звали комнезамці, а ними керували хтось із району, області.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Про винагороди за доноси не чула.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Відбирали в людей збіжжа без документів.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Про покарання людей не чула.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ті, що відбирали хліб були без зброї.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Люди старались приховати трохи зерна, закопували, але боялись це робити.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали не тільки продукти харчування, а й одяг в час розкуркулювання.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули ви про нього?
Про закон «п’ять колосків» не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Збирати в полі колосків не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Охороняли поля, комори сільські сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Частина бідніших людей ішли в колгосп добровільно, а ті хто мав худобу, вози, плуги і інше не хотіли, їм шкода було даром віддавати своє добро, та й люди не знали, яким буде життя в колгоспі.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Агітували, щоб люди йшли в колгосп і залякували, що заберуть усе, виженуть з хати.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Худобу не можливо було заховати не було куди.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Забирати приходили вдень, бувало і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Помирати з голоду люди почали весною, коли всі запаси харчів вичерпались.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сиротам і так дітям допомагали харчуванням. В школі був організований «табір». Там нам варили їсти один раз в день.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували в селі ті, хто зумів зберегти трохи якогось зерна, мав корову.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
У виживані від голоду люди допомагали один одному сусіди, родичі, ділились крихтами хліба. Як тільки достигли перші колоски жита на городі їх зрізували, сушили і вимолочували зерна, щоб спекти якийсь хліб. Такого зерна нам принесли і наші родичі.
Які засоби вживали для виживання?
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
В їжу споживали всі рослини, які можна їсти: свеклу, лободу і інші бур’яни, коріння очерету рогозу, листя з різних дерев.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
В їжу вживали: диких птахів, їжаків, ящірок, жаб, все що можна було впіймати.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Купувати нічого люди не могли, бо не було грошей. Міняти старались останній одяг, взуття і продукти харчування.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Про померлих в селі відомості є.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Про людоїдство в селі чуток не було.
Хто і де хоронив людей померлих від голоду?
Хоронили померлих від голоду на сільському кладовищі (цвинтарі).
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
За поховання нікому не платили, хоронили безплатно сусіди, родичі, знайомі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Померлих з голоду в селі поминають на Проводи так, як і усіх померших.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів Радянської владі?
В церкві теж поминають померлих із голоду. За радянської влади в селі церкви не було і не поминали.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
В нашому селі на кладовищі стоїть пам’ятник всім померлим від голоду. Наші односельці завжди приносять панахиду на меморіал і згадують всіх померлих.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр. Зокрема чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Сучасна молодь знає про голодомор, але цікавляться мало, не вірять, що таке могло бути.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винними у загибелі людей винні тодішні керівники держави.