Місце запису: с. Бондарі, Конотопський р-н., Сумська обл.
Дата запису: 26.07.2005 р.
Хто записав: Шалак Олена Олександрівна.
Респондент: Комлик Михайло Антонович, 1926 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Бондарі Конотопського району Сумської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятаю дуже добре. Людей почали розкуркулювати, заганяти в колгоспи, відбирати все.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Відбирали у людей вирощене в полі, городі свої сільські мешканці, які працювали на владу того часу, їх називали комнезамами.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Донесення сусід на сусіда були, але винагород від влади за це не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Заходили до хати, погрожували різною розправою, якщо не віддадуть те, що вони просили. Документів на забирання продуктів у них не було.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
До людей застосовували покарання, били палками, рідного дядька заарештували й кудись вислали.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Зброю мали, але не застосовували.
Як люди боронилися?
Люди просили, благали, щоб не забирали те, що виростили, залишали хоча б трішки.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів овочів?
Заховували зерно, продукти, овочі, але все одно комнезами все знаходили і відбирали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали заховані продукти комнезами, оглядали всі куточки, перевертали все «догори ногами».
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
До хати приходило З чоловіки – це були мешканці с. Бондарі, що працювали на владу.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ховали скрізь -у клуні, в городі, закопували де хто міг.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали скибку хліба на добу.
3абирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Забирали все – продукти, одяг, рушники, сорочки, рядна, настільники, скриню.
Що таке закон про «п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Згідно з законом про «п’ять колосків» людей засуджували на 5 років.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли. Це дуже каралося. Людей наздоганяли, били, відбирали те, що вдалося назбирати.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Мешканці села, що працювали на владу.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Ніхто не хотів.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Людей змушували йти до колгоспів – вдома у них все забирали, залишали їх голодними, тиснули на людей.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не знаю.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Коли завгодно: і вдень, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Більше десяти разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
У 1933-1934 поголовно, де настигала смерть — в полі, на дорозі, особливо не витримували маленькі дітки й старі люди.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Малими сиротами влада не опікувалася, й взагалі на них не звертала ніякої уваги.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували ті люди, що були при владі, і ті, що вступили до колгоспів.
Хто зумів вижити?
Ті, які були в колгоспі.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Один одному не допомагали, бо нічим було зарадити.
Які засоби вживали до виживання?
Збирали клевер, хто як міг, так і виживав.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Материн брат допомагав продуктами.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Дику кропиву, клевер, картоплю гнилу.
3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Вживали яблуневу кору.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ніяких.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Нічого не можна було купити й виміняти, бо н було грошей, речей.
Чи був голод у містах?
Був.
Чи знаєте Ви, що таке «Торгсін»?
Люди здавали золото: 2 золоті п’ятірки мати виміняла за дві буханки хліба і шматок сала.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
У Бондарях від голоду померло до десяти чоловік.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Це знаю, не чув.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили мешканці села.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ніхто нічого не платив.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Не можу сказати, бо не знаю.
Чи поминають їх на «’Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Так, поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Поминали в церкві таємно, бо в основному церкви були закриті, а ті, що були відкриті, там не дозволяли цього робити. Поминали вдома. Поминають і тепер.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
На даний час немає церкви. Була церква дерев’яна, велика до 1991 року, потім її розвалили.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Немає.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Так, молодь села знає про голод 1932-1933 років, я розповідав своїм дітям, онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу того часу. Все робилося задля винищення людей, які не йшли в колгоспи, так званих «буржуїв». В Одесу відвозили хліб і бульдозером зсовували в море.