Місце запису: с. Ковалі, Чорнухинський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: невідомо.
Хто записав: невідомо.
Респондент: Коломієць Лідія Микитівна, 1929 р.н.
Під час Голодомору 1932-33 років проживала в селі Чорнухи Чорнухинського району Полтавської області.
У 1932 році мені було 3 роки. Сама я мала була, мало що пам’ятаю… З розповіді своїх батьків знаю, що було дуже голодно. Ми дуже хотіли хліба, а мати говорила, що не має. У батька мого померли два брати: Федір і Павло, яким було по 18 і 16 років, на порозі робітничої їдальні. Дід мій, Омелько, теж помер від голоду.
В той час по селу ходили спеціальні бригади по збору продуктів – активісти. Серед них брали участь мешканці свого села. Вони ходили по хатах і забирали все, що можна було їти, не щадили нікого і нічого. Були випадки, коли мати, аби хоч що-небудь приховати для дітей заривали квасолю під піччю або на лежню. А активісти приходили із залізними крюками і перековирювали ними все, що можна було пробити. Забирали все, не залишаючи жодної крупинки, зернинки, не залишаючи надії на виживання.