сце запису: с. Богданівка, Яготинський р-н, Київська обл.
Дата запису: 21.09.2005 р.
Хто записав: Слабковська Надія Миколаївна, Омельченко Галина Іванівна
Респондент: Кобзар Ганна Григорівна, 1925 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Кобзар Ганна Григорівна, 1925 р. н., проживала у селі Богданівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 рр.?
Пам’ятаю. Як сьогодні пам’ятаю, я пухла лежала.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Урожай був великий. У мого батька зерна на три годи було. На три сім’ї б вистачило. Влада забрала, все забрала до граминочки. Влада робила.
Якщо відбирали у людей вирощене у полі, городі, то хто це робив?
Не знаю.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, хто відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Приходило по чотири, п’ять чоловік і вигрибали до зерниночки. Копали, шукали, все перетрушували.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Ховали. В землю закопували, а вони ходили із щупами і шукали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Пилип Симонович Синельник, Гайдай Лександра – комсомолка.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чоловік чотири, п’ять.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ніде.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали. Варили бовтуху раз на день.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Все забирали. І рушники, і сорочки – все.
Що таке “Закон про п’ять колосків? ” Чи чули Ви про нього?
Десять год давали.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Визначені були сторожі.
Чи хотіли люди добровільно йти в колгоспи?
Не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як ?
Змушували. Цуркували. Зачиняли в школі і держали до утра.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Кругом. А все рівно знаходили.
В який час ходили забирати в людей зерно, продукти?
Вони нічого не боялися. Серед білого дня.
Скільки разів приходили до хати?
Не раз.
Коли почали люди помирати з голоду?
Як все забрали. З березня почали – і в травні вже мерли пачками.
Що було з малими сиротами? Чи ними опікувалася держава?
Патронат зробили. Як усе устаткувалося.
Хто не голодував у селі і чому?
Хто був у тій компанії. Дядько мій був пекарем. Дак не голодував.
Хто зумів вижити?
Хто людей продавав.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не було чим ділитися.
Які засоби вживали для виживання?
Їли все підряд поки почалися колоски.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні.
ІЦо споживали у їжу з рослин, ягід, коріння?
Все їли. Весь бур’ян.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не їли такого.
Чи можна було щось купити у місті чи поміняти?
Тоді не знали, що таке місто.
Чи був голод у містах?
Не знаю.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Не знаю.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Пересчитать не можна, по чотири – п’ять душ із хати. Одна третя осталася людей.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Ні. Не відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі, без трун в одну яму.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Конешно платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Не зовсім відомі.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
У кого осталися родичи, то помінають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є. Не знаю.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Встановлений хрест в центрі села.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 років, зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Знає. Розповідала.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Владу.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).