Місце запису: с. Ладижинка, Уманський р-н, Черкаська обл.
Дата запису: невідомо.
Хто записав: Кобзар Антоніна.
Респондент: Кобзар Ганна, 1917 р. н. та Кобзар Анастасія, 1918 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Ладижинка Уманського району Черкаської області.
Бувший голова сільської ради села Ладижинки, який працював у селі в 1932-1933 роках, – Бланченко Тимофій Іванович. Не корінний мешканець села, але серед жителів села старшого покоління тих, хто завдяки йому залишився живим в роки страшного лиха Голодомору – він має велику повагу.
Це була людина великої душі. Він поосібно заходив у всі багатодітні сім’ї, сім’ї інвалідів, одиноких пресмертних, і ці сім’ї в першу чергу отримували крупу, муку, олію, сіль і інші продукти, які він розподілив серед жителів села. Ми не знаємо де він брав ці продукти, але бачили і знаємо що надавалася допомога всім по кількості членів родини.
Він контролював, щоб голови колгоспів (а їх в селі було п’ять) організовували харчування в колгоспних їдальнях, особливу увагу приділяв дітям.
Його часто можна було бачити в полі, на фермах, на виробництві (в селі булаМТС, маслозавод, ветлікарня, банк, зв’язок). Він часто бував в школі, цікавився харчуванням дітей, життям вчителів, лікарів. Потрібно, щоб ім’я цієї людини знала Україна, жителі всієї Уманщини, сьогоднішнє і майбутнє покоління.