Місце запису: м. Умань, Уманський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 26.11.2005 р.
Хто записав: Бузань Віталій Юхимович.
Респондент: Кобенко Варвара Федотівна, 1926 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в місті Умань Уманського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Да. У 1933 мені 7 років було.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Люди не хтіли йти в колгоспи. Тому їздили по під хати і забирали все особено хліб. В Росії не було голодовки тоді. Бо з однієї сім’ї, де було двоє синів, один ще раніше поїхав жити в Росію та й вирішив відвідати своїх. Заходить до хати бачить брата та й питає його:”А де мати ?- З’їв”. “А де батько ?- З’їв”. Викладає із сумки їжу яку привіз, а сам швидко біжить до дороги. Злякався, що брат його теж з’їсть.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Правітельство відбирало.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не буду казати. Да, було і видавали.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Та які документи? Ніхто, нікого ні за що не питав.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
За це я не знаю. Не буду казати.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боронилися?
Що ж вони могли зробити? Нічого.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна було. Закопували десь.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Правітельство шукало.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був
Один приходив. Було по всякому, були і групи, як до великої сім. і приходили. А для однієї баби і одного хватить.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували в землю. В сундуках заховували. Чи в чомусь там ще.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Наче казали, що до всіх ходили забирати хліб. Не скажу.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Ні, ні. Іменно хліб забирали.
Що таке закон про “п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Ні. Не скажу.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
На полі, ні. Гонили з поля.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
А тего. Я забула, як цей чоловік називався, що поля об’їжджав. А об’єщик.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Мусіли йти. Як позабирали, що в кого було, конячка чи корівка якась. Розкуркулювали.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Ну да. Насильно можна сказати. Мусіли йти.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
А тут я вже не скажу. Не можна було сховати.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень ходили.
Скільки разів приходили до хати
Я знаю. Я цього не можу сказати.
Коли почали люди помирати з голоду?
Весною, більшість. Можна сказати.
Що було з малими сиротами чи ними опікувалася держава?
Я от не знаю. Кожне за себе трусилося, щоб вижити.
Хто не голодував у селищі і чому?
В мого батька була корова. Ми не голодували. Ще й людям помагали.
Хто зумів вижити?
В кого яка корівка була. Хто зміг приховати, які запаси.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ні кажде за себе. Не було чим ділитися.
Які засоби вживали до виживання?
Молоко пили, в кого корівка була.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ну я знаю. Ось в мого батька була корова та й помагав людям.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Хто що бачив. Всякий бур’ян, все їли.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Особено з липи листя їли. Кропиву саме більше.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ловили в ставку ракушки. М’ясо в середині них їли. Котів, собак їли.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Це вже в 1947 році міняли люди. Чоловік був гончарем, добре робив миски. А я ті миски в мішок та на плечі. Носила міняти в сусідні села на муку. Батько муку носив в Умань міняти в бабів, які пекли булочки. В Западну Україну їздили драньтя міняти.
Чи був голод у містах?
Я от і не скажу. Помоєму особено в селах голод був. А город особено звідки, із села кормився.
Скільки людей померло у селі ? Чи є такі відомості?
Відомості? Я це не скажу. Бестаркою возили до яру. В одну яму скидали. По одинці нікого не ховали.
Чи відомі випадки людоїдства у вашому селі?
Їли. Я ж тобі про того, що з Росії приїжджав розповідала.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На цвинтарі в одну яму скидали. Бестаркою возили.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ну, канешно, трошки давали.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
В одну яму на цвинтарі скидали.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Колісна родина своїх поминає.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Да поминають. А тоді не поминали. Та й не було, позакривали.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Була, тоді розібрали. До Росії односилася. По моєму є такі, що до Росії односяться.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Ні. Ніхто тим вже не ставив. Коли люди почали краще жити тоді почали ці пам’ятники ставити. Ті ями позанепадали, ніхто туди не ходить, позаростало.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33 рр.?
Не знаю як це висловитись. Конечно розказують. Боже… Боже.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
А хто винен! Правительство
Чи Ви знаєте, що таке “Торгсін”?
Не знаю.