Свідчення про
Голодомор-геноцид 1932-1933

Місце запису: м. Кривий Ріг, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.

Дата запису: 25.11.2005р.

Хто записав:  Клименко Ірина Миколаївна 

Респондент: Клименко Василь Григорович, 1928 р. н.

Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в м. Кривий Ріг, Криворізький район, Дніпропетровська обл.

1. м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
2. Клименко Ірина Миколаївна 
3. 25.11.2005 р.
4. Так, пам`ятаю.
5. Більше влада забирала, але була і засуха.
6. Влада забирала  все.
7. Ніхто нікого невидава.
8. Ні. Ніяких документів не було. Вони нагло вдерлися, забирали все й шли геть.
9. Так рукоприкладство було, якщо, наприклад,  забирали те останнє відро картоплі, а людина не дає, то і понятне діло могли гарненько віддубасити.
10. Пам’ятаю що були батоги, а от гвинтівки чи були не пам’ятаю.
11. Люди хотіли ще пожити. Тобто боялися, тай сили не було.
12. Можна.
13. На той час я жив у селі і були так би мовити два донощика: Іщенко Іван Григорович, Руденко Степан Васильович. Їм давали якісь 200гр. зерна за те що вони ходили, шукали й відбирали зерно, хліб.
14. Закопували в землю.

15. Давали якусь баланду по 200-300 грам.
16. Одягу не було, люди полуголі зодили. Худобу крали. 
17. Ні, я про таке не чув.
18. Не давали, людей ганяли.
19. Влада.
20. Добровільно шли, але тілько щоб поісти.
21. Так, змушували. Виганяли батогами.
22. У хатах держали.
23. Забирали тільки в денний час.
24. Ходили до того часу поки не побачуть, що вже з голоду пухнуть.
25. Як тільки не стало що їсти, так зразу ж і мруть.
26. Ні, це нікому не було потрібно.
27. Всі в селі голодували.
28. Допомагали один одному, щоб не вмерти.
29. Так.
30. Як весна – іли траву, звірків ловили – іли.
31. Звісно, допомагали!
32. Так, їли влітку і ягоди, і коріння.
33. З вишні листя їли.

34. Горобців, зайців, ховрашків.
35. Ні, не було ні грошей, нічим виміняти.
36. Кругом голод був.
37. Ні, не знаю.
38. Багато померло. Відомості не пам’ятаю.
39. Ні, у нашому селі не було.
40. На кладовищі.
41. Давали пайки.
42. Обов’язково!
43. Так, згадували, згадуємо і будемо згадувати!
44. Ні, немає.
45. Знає.
46. Хрести.

47. Я не пам’ятаю, я ще був дитиною.
48. 1928 року
49. Клименко Василь Григорович.