Місце запису: с. Лемешівка, Яготинський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 19.09.2005 р.;
Хто записав: Матушко Надія;
Респондент: Клименко Іван Кіндратович, 1920 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Клименко Іван Кіндратович, 1920 р. н., проживав у селі Лемешівка Яготинського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Аякже, пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Іскуственна голодовка.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Влада, комнезами.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не показували, але наверно мали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Було.
Як люди боронилися?
Ніяк.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Хіба що закопаєш.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Партійні.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Чоловік 2-3. Комнезами.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопати.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали все.
Що таке «Закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чули. Судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Люди обнаковенні.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Не хотіли.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Розкуркулювали, забірали. Висилали.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не скажу. Ніде не ховали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Вдень, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Поки найдуть і заберуть усе.
Коли почали помирати від голоду?
В 1933-му году.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Не опікувалася.
Хто не голодував у селі і чому?
Комнезами, які забирали все.
Хто зумів вижити?
Виживали всякими способами. Більше виживали ті, в кого сім’ї менші.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділилися.
Які засоби вживали до виживання?
Трудом. Ішли в радгосп, був Папіров директор, він допомагав людям їжею.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Допомагали. У нас такого не було.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Рогозу, цвітки акації, од кукурудзи качани товкли.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Окацію.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Граки ловили.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна було, як було за що.
Чи був голод у містах?
Був.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Торгсін – це де здавали золото, у кого було.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
У Лемешівці не дуже багато вимерло.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
У нас такого в селі не було.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищі копали одну яму. І звозили мертвих туди підводами.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Давав совхоз пайок.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Кладовища.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Поминали рідні під час радянської влади. В церкві поминають.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є, до Московського патріархату.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Є на кладовищі хрест.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Розповідали і дітям і онукам.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Правітельство.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).