- Місце запису: село Крюківщина, Київської області;
- Дата запису: 2005 рік;
- Хто записав: Шевела Наталія Василівна;
- Респондент: Клименко Фекла Юхимівна, 1913 р.н.;
Голодовку 1932-33 пам’ятаю. У колгосп людей зганяли, хто не хотів, давали примусові роботи, то люди боялися суду і йшли. У Крюківщини трохи легше було, бо до Києва близько, брали там табак, сіль, одежу і їздили міняти на харчі на Кацапщину, збиралися повулично, щоб не так страшно було, і їздили. Спочатку міняли добре, а потім уже надоїли їм, то вже казали, щоб ми не їхали до них. Мама копала мерзлу картоплю, ту крупу чи зерно, що я привезу, ділили, щоб на довго хватало. Люди помирали в селі від голоду, у нас на вулиці жах було, але за покійника сім’я сама доглядала, спільних ям не було не кладовищі. А за селом і в дорозі до Києва люди мертві траплялися, бо як він голодний, а йому зразу багато дадуть – то помирав в муках. Біля поля з хлібом теж люди вмирали, наївшись колосків з зерном. Казали, що цих мерців ховали в полі, не на кладовищі. А так, то люди помагали одне одному . голод, то страшно.