Місце запису: с. Петрівське, Вільнянський р-н., Запорізька обл.
Дата запису: невідомо.
Хто записав: Рибаченко Г. О., Леончук Н. В.
Респондент: Кіщак Марія Іонівна, 1927 р.н.
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. проживала в селі Петрівське Вільнянського району Запорізького області.
Пригадую, що на той час ми жили у с. Петровському у невеличкому хуторі (сучасне с. Матвіївка). У сім’ї нас було шестеро дітей, я – третя. Мама тоді працювала у колгоспі, тато – на залізниці. У 1932-1933 роках скрутно було, їсти було нічого. В нашій сім’ї була корова. Ми самі їли молоко та ділились ним з сусідами. Тому ні в нашій сім’ї, ні в сім’ї сусідів ніхто з голоду не помер. Пам’ятаю, як з самого ранку, коли мама подоїть корову, то сусідка вже приходила і мама їй половину віддавала. Жалко було, бо в них корови не було, а діток треба було хоч чимось кормити. А молоко – то добре. тож цю корову я добре запам’ятала. Батько іноді гримав матері, що вона їм багато молока віддає, та коли тітка Клавка принесла нам квасолі, заспокоївся, і все зрозумів. Пригадую, коли весною пішла трава, влітку – ягоди, і прогодуватись стало легше.