Місце запису: с. Житні Гори, Рокитнянський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 26.10.2005 р.;
Хто записав: Смакота Галина Петрівна;
Респондент: Капля Ольга Корніївна, р. н. не вказано.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Капля Ольга Корніївна проживала у селі Житні Гори Рокитнянського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Влада забирала врожай.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Створена комісія.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Не мали.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Не знаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не мали.
Як люди боронилися?
Плакали, кричали.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали по посуду. Сільські люди.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Ходили групами.
Де можна було заховати продукти харчування?
В погребах, але їх знаходили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Ніхто нічого.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали худобу.
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не пам’ятаю.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Ні, не дозволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Об’їздчики.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Ні, не хотіли, бо не знали, що таке.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Життя заставляло бідних людей іти в колгосп.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Не знаю.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Протягом дня.
Скільки разів приходили до хати?
Багато.
Коли почали помирати від голоду?
У 1933 році.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
На центрі села була хата, де їх звозили туди, а вони помирали.
Хто не голодував у селі і чому?
В кого була корова, то й ми вижили, бо була корова.
Хто зумів вижити?
Кого Бог спас.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Ділилися полов’яниками, без полови і були дуже смачні.
Які засоби вживали до виживання?
Як хто зумів.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Якщо були багаті родичі.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали лободу кучеряву, мерзлу картоплю.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
Кружечки з калачиків, квітки акації, варенички з листків вишень.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Не було.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна в кого було з чого. Їздили в Ленінград.
Чи був голод у містах?
Менше, ніж у селах.
Чи знаєте Ви, що таке Торгсін?
Ні.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Багато лежали на дорогах.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Були.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Платили.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Є на кладовищі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Так.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Так.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так. До Московського.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
На кладовищі могили і хрест.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).