Місце запису: с. Новоселиця, Чигиринський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 14.10.2005 р.
Хто записав: Полудень Ніна Іванівна, Калюжний Максим, Бондаренко Софія.
Респондент: Калюжний Семен Іванович, 1923 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживав в селі Новоселиця Чигиринського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Так, пам’ятаю добре.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Голод був зроблений штучно.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Відбирали місцеві активісти.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Документів ніхто не показував.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Найбільше трусили одноосібників.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Ні.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Приховать було дуже трудно.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали? Скільки їх приходило до хати? Хто це був? Де можна було заховати продукти харчування?
Мій батько до колгоспу вступив в 1934 році. А до того працював у лісничестві з власним конем, то для коня давали дерть. З тої дерті мати пекла хліб. Ми були одноосібниками то не дай боже, щоб хтось побачив у нас кусочок хліба. А один раз прийшла до нас тітка Васька, місцева активістка, а мати саме місила діжу на печі. То зразу ж прийшли активісти трусить. Серед них був мій дядько, батьків брат. Хата у нас була маленька і дуже низька, у сінях навіть горища не було, то дядько ухватився за сволок, вискочив на горище і повитрушував навіть квасолю у горшках. У той день у нас забрали все.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
У колгоспі, чув, годували.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
У нас забрали тільки продукти.
Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?
Про такий закон знаю. За зірвані на полі колоски, людину судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Збирати не дозволяли, та ми й не ходили, бо батьки були одноосібниками то не дай бог нас би побачили.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Була спеціальна бригада охранніків.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Добровільно вступало мало, в основному ті, хто нічого не мав. А хто мав якусь худобину то не дуже спішив до колгоспу.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Змушували. До мого батька постійно приходили. Спочатку уговарювали, тоді стали погрожувать. Але він держався довго. Мав конячину, то з нею і працював у лісничестві.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У нас силою не забирали худобу.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Та коли у кого як.
Скільки разів приходили до хати?
У нас забрали все за один раз, то більше й не приходили.
Коли почали помирати від голоду?
Масово почали помирати навесні 33-го.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Сиріт в основному могли забирати родичі, але я таких випадків не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Не голодували представники влади.
Хто зумів вижити?
Хто міг десь приробить на стороні, так як мій батько.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами? Які засоби вживали до виживання?
У кого було чим то трохи й ділилися. Я пам’ятаю, зимою 33- го батько поїхав на Кавказ і привіз кукурудзи, то мололи та пекли оладки. А прийшов дядько, той , що був в активістах, сів на лаві. У нього були пухлі ноги. Почав просить у батька, щоб дав що-небудь, а той сказав, що як вискочиш на горище як тоді коли одбирали, то дам. Він сказав, що не подужає. Тоді батько залаявся і вигнав його з хати.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Ні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли жолуді, акацію, мололи качани з кукурудзи.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
З липи, акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ми такого не їли.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Можна, наший батько їздив міняти аж на Кавказ.
Чи був голод у містах?
Ні.
Що таке “Торгсін”?
Так. Були організації які скуповували золото і дорогоцінності.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Мерло багато, а скільки не знаю.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так, знаю. Коло річки жив Іван Капиця. То люди говорили на нього.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали хто де міг.
Чи платили тим хто займався похованням померлих?
Не знаю.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ні.
Чи поминають їх на Проводи, Гробки, Зелені свята?
У кого живі родичі, то поминають.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Не знаю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Почали організовувати.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Ні.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь знає. Хто цікавиться, то тому розказую.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Винна влада.