Місце запису: с-ще Мирівське Тернівський р-н, Дніпропетровська обл.
Дата запису: 26 вересня 2005 року
Хто записав: Кікош Олена Іванівна
Респондент: Калита (Накоса) Ганна Петрівна, 1928 р.н., народилась у селі Жовте П’ятихатського району Дніпропетровської області.
Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років респондентка проживала селі Жовте П’ятихатського району Дніпропетровської області.
Чи пам’ятаєте ви, що був голод у 1932– 1933 роках?
А ви луче скажіть, хто цього не пам’ятає, га?
Які, на вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
В селі, 15 км від нашого села, було село Жовте. В цьому селі ніякого голоду не було. Думаю, що причиною голоду 1932–1933 була місцева влада.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
У нас ніхто нічого не брав, бо була страшенна бідність, не було своєї хати, бо вони жили в краю села і на них нападали бандити, тоді вони переїхали в пусту хату, де померли старі люди.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховане зерно?
Не пам’ятаю такого.
Як це відбувалося? Чи ті що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Не знаю.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, виселення, арешти?
В нашому селі такого не було.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Не знаю.
Як люди боролися?
Не знаю.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Що можна ховати, як нічого не мали.
Хто, як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Не знаю, казала вам, що у нас не було чого ховати.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
В нашому селі ніхто не ходив.
Де можна було заховати продукти харчування?
Ми не ховали, бо нічого не мали.
Чи давали гроші тим, хто пішов до колгоспу?
Як починалися весняні роботи, то давали їжу порівно на всіх членів сім’ї , дітям менша порція, а хто працював, то більше.
Забирали лише продукти харчування, чи інші речі — одяг, рушники, худобу також?
Не чули, не знаю.
Що таке закон про п’ять колосків? Чи чули ви про нього?
Якщо збирали колоски і на полі тебе ловили, то забирали торбину, а батьки платили штрах. В нашому часі нічого не судили.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Куди там дозволяли щось зібрати, гоняли обїзчики і все переорювали.
Хто охороняв поле? Колгоспні комори?
Поля ніхто не охороняв постійно, а назначали об’їзчиків, і вони на конях охороняли вдень поле. А коморі охороняти назначали об’їзчиків.
Чи люди хотіли йти добровільно в колгоспи?
Ішли, бо хотіли їсти. Там варили похльопку якусь і усім давали порівну.
Чи змушували людей добровільно йти в колгоспи і як?
Роз’ясняла влада, голова колгоспу і люди йшли самі.
Де переховували худобу, щоб не забирали в колгосп?
Якщо була одна коровчина, то ніхто її не брав.
В який час ходили до людей забирати зерно, продукти?
В нашому селі не ходили, бо не було чого забирати, а то не знаю.
Скільки разів приходили до хати?
Ні разу не приходили.
Коли почали люди вмирати з голоду?
Коли не було чого їсти — весною
Що було з малими сиротами? Чи опікувалась держава?
Забирали у приюти.
Хто не голодував у селі і чому?
В нашому селі голодували всі.
Хто зумів вижити?
Сильніші здоров’ям і в кого була коровчина.
Чи допомогали люди один одному у виживанні від голоду? Чи ділилися продуктами?
Не ділилися, бо не було чим.
Які засоби вживали до виживання?
Їли все, що бачили.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менш голодували?
Не мали.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Лободу, калачини, всі ягоди, паслін, листя з берестка, з якого варили калачики.
З яких дерев, рослин листя, кору брали в їжу?
Дикого щавлю, листя берестка.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Гаврахів, їжаків.
Чи можна було щось купити у місті чи виміняти?
Не знаю, ми не міняли.
Чи був голод у містах?
Там були якісь карточки, що на них давали хліб.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Хто їх там щитав? Не знаю ні про які відомості.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Ховали їх на кладбищі самі люди, щоб не валялися і не смерділи.
Хто платив тим, що займаються похованнями померлих?
Тоді такого не було, щоб платити. Ховали родичі, односельчани.
Чи відомі у вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Ховали тільки на кладовищі. В кого було з чого зробити хрест, тому ставили, а других прямо заривали в ямі.
Чи поминають їх на “проводи”, “гробки”, “зелені свята”?
Поминають, якщо є родичі.
Чи згадують і поминають померлих в церкві? Тепер і за час радянської влади?
Не знаю, бо до церкви не ходю.
Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона належить?
Церкви не було, а тоді були церкви православні.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Пам’ятників немає, а хрести були, але чи стоять вони досі, не знаю
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932–1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я розповідала про голод 1932–1933 рр., але вони сміються і не вірять мені. Говорять, що Ви розказуєте, такого не було.
Кого вважаєте винними у загибелі багатьох людей?
Місцеву владу.