Місце запису: с. Зуївці, Миргородський р-н., Полтавська обл.
Дата запису: 15.09.2009 р.
Хто записав: Максимейко Лариса Іванівна.
Респондент: Йощенко Пантелеймон Федорович, 1924 р. н.
Під час Голодомору-геноциду 1932-33 років проживав в селі Зуївці Миргородського району Полтавської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках?
Пам’ятаю.
Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Було і те і те – і неврожай, і колективізація почалася.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Були такі організації як комсомольські ватажки.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Я малий був і не знаю.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на забирання продуктів?
Не мали. Вроді б ішло в государство.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Оцього я не знаю.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Хтозна. Я не знаю.
Як люди боронилися?
Плакали та й усе.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Було таке, що люди ховали, на кладовищі ховали.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Шукали металевими прутами, проволокою. Були виконавці.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Три – п’ять чоловік – виконавці.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопували в землю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Хто йшов давали одходи горохові. Благодаря гороху ми вижили.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
В голод такого не було. Забирали, коли колективізація проходила.
Що таке закон про “п’ять колосків?” Чи чули Ви про нього?
Закону як такого не було, а ганять ганяли.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Заборонялося. Слідили об’єжчики.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Поля – об’єжчики, комори – сторожі.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Заможні відборонялися.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
Обізатєльно. Даже запирали в погріб.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Ніхто так не брав. Сам хазяїн вів у колгоспний двір.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Дньом.
Скільки разів приходили до хати?
Хватить хоть і раз. Багато разів.
Коли почали люди помирати з голоду?
Під весну.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Були дєтдоми.
Хто не голодував у селі і чому?
У кого було що їсти.
Хто зумів вижити?
Пішли у колгосп, значить вижили, бо там давали їсти.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Помагали.
Які засоби вживали до виживання?
Листя їли. Як акація начала цвісти виживали.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Обізатєльно.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Берестове листя, липове, з акації.
3 яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
З берестка, липи, акації.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Лелек, молюсків, горобців.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
Да.
Чи був голод у містах?
Хтозна.
Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?
Я цього не знаю.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Хтозна.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не було такого.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладовищі.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
На кладовищі у селі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?
Уже нікому поминать.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Ніхто тоді не поминав.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Мене не вчили і я туди не ходив.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Хрести погнили.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Я не розповідав і не хочу згадувать.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Частина власть винна.