Місце запису: с. Вергуни, Черкаський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 18.09.2005 р.
Хто записав: Запорожець Наталія Вікторівна, учениця 10-Б класу Вергунівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Респондент: Хижняк Катерина Мусіївна, 1921 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Вергуни Черкаського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932–1933 рр. або у 1946–1947 рр.?
Так, пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду – неврожай, засуха, податки, чи забирала врожай влада?
Забирала урожай влада, на той час урожай був гарним.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Місцева влада.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда?
Були.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на збирання продуктів?
Коли сусід доносив про приховання зерна, то відразу приходила комісія і обшукувала все. Не мали вони документів.
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Так, застосовували покарання: закидали людей в яму і заливали водою.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Не було у них зброї.
Як люди боронились?
Ми не могли захистити себе.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Не можна було, бо все обшукувала комісія.
Хто і як шукав заховані харчі? Як їх звали?
Місцева влада (комісія). Вони штрикали ковіньками у землю, валяли печі, обшукували все.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Приходило 7-8 осіб. Це була місцева влада.
Де можна було заховати продукти харчування?
Люди ховали, де могли, але все знаходили.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Не давали. Не давали вони вже нічого.
Збирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу тощо?
Да. Худобу забирали, забирали продукти харчування, роздягали, розпинали, гонилися за душею.
Що таке «закон про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Не чула.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Збирали ми, но додому не давали, зібране забирали у колгосп.
Хто охороняв поля і колгоспні комори?
Поля охороняли об’єздчики, а колгоспні комори – сорожа.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Не хотіли, позабирали все, то прийшлося.
Чи змушували йти людей в колгосп і як?
Заставляли. Треба було здавать і коні, і плуги у колгосп.
Де переховували худобу, щоб не забрали у колгосп?
Де ж ти її сховаєш? Як усе перешукають.
В який час ходили забирати у людей зерно?
Приходили коли хотіли, навіть серед ночі.
Скільки разів приходили до хати?
Скільки хотіли.
Коли почали люди помирати від голоду?
Коли не було шо їсти. Люди почали пухнуть і помирать. Це було перед весною.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Здавали їх у приют. Здавали дітей і самі їхні батьки, але не приймали, то вони покидають їх під забором, а самі тікають.
Хто не голодував в селі і чому?
А ті, що забирали їду (комісія).
Хто зумів вижити?
Хто трудився, то той вижив.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Не ділилися, бо не було чим.
Які засоби вживали до виживання?
Їздили на Кавказ по зерно, а потім продавали нам.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Наші родичі з Москви присилали нам хліб, але марно, бо його відразу забрала місцева влада.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Їли ми акацію: сушили її квіточки, а потім пекли з них оладки.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
У нашому селі не вживали листя, кору. Але можливо одиниці людей вживали і їжу, тільки я не знаю.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ми їли їжаків, дохлих коней, ґав, зайців, лісиців.
Чи можна було щось купити чи виміняти в місті?
Неможна було ні купити, ні виміняти, бо не було у нас нічого.
Чи був голод в містах?
Був і там.
Чи знаєте що таке “Торгсін”?
Не знаю.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Ох, людей померло багато.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Так, відомі. Ловили, різали людей, а потім їхнє м’ясо продавали у місті.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На кладбищі хоронили, а хто – навіть не знаю.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Та людина брала сама, що хотіла.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Відомі, це кладбище сільське.
Чи поминають їх на “Проводи”, “Гробки”, “Зелені свята”?
Ох, хто ж їх поминає? Як є рідні – поминають, але на їхньому місці уже наклали других померлих.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За часів радянської влади це все «придавлювали», а тепер можливо родичі
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Так, у нашому селі є церква. Вона відноситься до Київського патріархату.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Не встановлені.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр? Зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Сучасна молодь села знає про голод, я своїм дітям і онукам розказувала також.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Тих, хто загрібав усе до своїх рук. (Місцева влада).