Місце запису: с. Сватове, Сватівський р-н, Луганська обл.
Дата запису: 11.03.2008
Хто записав: Овчаренко Олена Іванівна.
Респондент: Хорошко Раїса, 1930 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в місті Сватове Сватівського району Луганської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр. або у 1946-1947 роках?
Да.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Неурожай, накладали налоги.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, то хто це робив? – Да, местные люди по указанию председателя колхоза.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Поощряли.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання продуктів?
Никаких документов не было, ходили и требовали продукты.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти? – Боялись и отдавали последнее.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Нет.
Скільки їх приходило до хати? Як їх звали?
По одному.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів? – Хоч прячь, хоть нет, а всё-равно отдай.
Де можна було заховати продукти харчування?
Отдавали постепенно, но всё-равно отдавали.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Да, при урожае давали 200г хлеба.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рущники, худобу тощо?
Худобу брали, одежду – нет.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Нет, ни в коем случае, а если кто собирал, то садили в тюрьму.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Ток охраняли.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгоспи?
Шли мало, принужденно. Если кто не шёл, то отбирали всё и высылали в Сибирь.
Чи змушували людей іто до колгоспів і як?
Змушували, забирали продукты до последней капли.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Никак не могли спрятать, всё-равно забирали.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Днём.
Скільки разів приходили до хати?
Пока все не заберут.
Коли люди почали помирати?
Не знаю.
Хто не голодував у селі і чому?
Было очень мало, в основном начальство.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Делились, но очень мало. В основном родственники.
Які засоби вживали до виживання?
Рвали щавель в степу, ракушек ловили в озере и жарили, рыли в земле что-то, ели макуху.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Да.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Собирали в лесу ягоды, но за них тоже гонял лестничый. Кислинки ели.
З яких дерев, рослин вживали листя, коріння?
Жолуди толкли и ели.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Брат драл яйца птиц.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
За щавель меняли кусочек хлеба, но очень редко.
Чи був голод у містах?
Был, но там работающему человеку давали 500г хлеба.
Скільки людей померло у селі? Чи є такі відомості?
Умирали, сколько не помню.
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Не знаю.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Прикопают, чтоб не было запаха. Специально кладбища не было. Закапывали в садку.
Чи встановлені в селі хрести, пам’ятники померлим від голоду?
Да.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Да, рассказывала детям.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Не знаю.