1. Місце запису: село  Запруддя, Рокитнянського району, Київської області;
  2. Дата запису: 2005 рік;
  3. Хто записав: Скрипник Оксана;
  4. Респондент: Хміль Іван Харлович, 1925 р.н.;

Під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років респондент проживав в селі Запруддя, Рокитнянського району, Київської області.

Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?

Пам’ятаю. Мені вже було 7 років в 32-му то гарно даже пам’ятаю.

Які на Вашу думку могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?

В 32-33 му голод було сформовано спеціально. Нашу хату поламали, забрали хліб. То по 1936 р. в Ставах (сусіднє село) жили. А в 46-47 неврожай через погоду був.

Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?

Свої робили – «активісти». Бригада в них така була сформована.

Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?

Не знаю, не чув.

Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?

Не мали вони нічого.

Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?

Було. У штаб висилали. Визивали. Били – «признавайся, що де заховав». Заставляли товкти в ступах воду, скло товкли ногами. В штаб заганяли.

Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?

Була в вєкоторих – нагани. Бо вони ж таки людей боялися, щоб не напали та не побили, але тайно вони її хранили, під піджаками.

Як люди боронилися?

А як боронилися? Не було чим. Що надумали, те вони й робили.

Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?

Не можна, все перештирхували – і подвір’я, і на городі.

Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?

«Штирхачі», «активісти».

Скільки їх приходило до хати? Хто це був?

Гуртом ходили – чоловік по 10-12. Свої куткові ходили.

Де можна було заховати продукти харчування?

Ніде. Все пішло рекешета. Даже вишкварки з печі, й то забирали. З-під дітей, з колисок забиррали, хто там заховав яку пшонину. Отаке вони робили. І свої ж гади!

Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?

Давали, варили на полі куліш – «стюхан».

Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?

Все шо було забирали: кожухи, хустки, чоботи, коней… і в центрі села на базарі цим вкраденим торгували.

Що таке закон про «про п’ять колосків?» Чи чули ви про нього?

Чув. Судили і за торбину колосків на Соловки висилали.

Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?

Не дозволяли.

Хто охороняв поля, колгоспні комори?

Діжурили на полі охрана і пожарна команда.

Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?

Не хотіли. Тягнули в колгосп, та й усе. «Активісти», то вони добровольно пішли через це вони й були акттивістами.

Чи змушували людей іти до колгоспів і як?

Розваляли хату, повітку, вигнали мене і сім’ю з села і даже з району.

Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?

А де ж ти заховаєш? Дві корови, коняку забрали, реманент, свиней, овечок – все в колгосп забірали.

В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?

Восени у 32-му і весною у 33-му. Удень ходила бригада, душ 12-15 . і як увійдуть із шпирхалками – все шукають.

Скільки разів приходили до хати?

Зразу як приходять, то предлагають йти в колгосп. Не хоч іти – приходять і все ліквідовують.

Коли почали помирати від голоду?

Основне – в 33му, навесні. Ще й 34-го трошки захватило, бо ше не всі були в колгоспах.

Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?

В 32-33 му не опікувалася. В 47-му р. вже були подекуди ясла, дєтсадіки, сиріт забирали в города.

Хто не голодував у селі і чому?

«Активісти», служаки.

Хто зумів вижити?

Вони ж і виживали.

Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?

Допомагали хто чим міг.

Які засоби вживали до виживання?

Бур’яни варили, щавель, лободу, шпуриш, ріпу. З вишень чай варили.

Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?

Мали по троху.

Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?

Були такі, що гадюк, ужів їли. Ми не їли, в Ставах (сусіднє село) був спиртовий завод, то брагу пили. Зайців, хто був охотнік, стріляли, горобців. Хом’яків ловили та їли.

Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?

Можна було, у кого гроші були. Купували на базарі, хліб печений продавали. Дируни носили продавать.

Чи був голод у містах?

Не знаю. За місто не знаю я. був малим, то в місті не бував.

Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?

Померло багато, але вєдомостей немає. Це ж перепис треба було робить. Ми жили в Ставах, то не голодували, а померло багато, повикладало людей і молодих, і старих.

Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?

Було. Жінка свою дочку (Катю, гол 12 їй було) зарізала, груди вирізала, їсти зготовила. А хтось із сусідів навідався, а горшок з м’ясом посеред хати стояв. Донесли в сільраду, то забрали, заарештували, де вона ділась, то на знаю.

Де і хто хоронив померлих від голоду?

Звозили підводою. Попід каждою хатою їздили, питали, – «Є мертвий?» На кладбище звозили і гркпами в одну яму хоронили. Були случаї, коли просо в погреб вкидали й присипали землею.

Чи платили тим, хто займався похованням померлих?

Платили хлібину за душу, то було таке, що ще живих присипали землею. Ті могилки так і позабували, не провідували.

Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?

Є, по всьому селі розкидані – і на кладбищі, і в людей на городах.

Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», Зелені свята?

Поминають, піп ходить, пєвчі співають.

Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?

Поминали й тоді, й зараз поминають.

Чи є у вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?

Церква наша недостроїна. Не знаю, до якого партіархату вона йде. Я знаю, що я Богу молюся, зранку і ввечері.

Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?

Недавно поставили одного хреста на старому кладовищі, то ще й піп з Києва приїзжав, освячував.

Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?

Розповідав, то те вірить, а те не вірить, що було таке. То як же не було, як мені вже 7 год було в сам бачив і пережив і помню.

Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?

Тодішнє правітєльство Союзу ССР. Вони ж довели до цього, вони давали указанія.

Чи знаєте Ви, що таке «торгсін»?

Не знаю. Щось, наче, з торговлею зв’язане, але не помню.

Читати далі…
Свідчення про Голодомор
Карта місць масового поховання жертв Голодомору-геноциду