Місце запису: с. Кути, Маньківський р-н., Черкаська обл.
Дата запису: 5.09.2005 р.
Хто записав: Василишенко Леся Анатоліївна – учениця 8 класу загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с.Кути
Респондент: Губень Феодосія Андріївна, 1905 р.н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. проживала в селі Кути Маньківського району Черкаської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932 – 1933 рр.?
Пам’ятаю.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неврожай, засуха, податки чи забирала урожай влада?
Забирала урожай влада.
Якщо відбирали в людей вирощене в полі, городі, то хто це робив?
Комуністи.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Були.
Як це відбувалось? Чи ті, що відбирали, мали якісь документи на забирання продуктів?
Забирали насильно. Документів не мали
Чи застосовували до людей покарання: побиття, висилання, арешти?
Побиття, висилання.
Чи мали зброю ті, хто ходили відбирати хліб у людей?
Мали.
Як люди боронилися?
Тікали куди бачили.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Можна.
Хто і як шукав заховані харчі? Як їх звали?
Активісти села.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
П’ять чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Закопати в землю.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
Давали.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, рушники, худобу, тощо?
Продукти харчування та інші речі.
Що таке закон “про п’ять колосків”? Чи чули Ви про нього?
Це коли за п’ять колосків підібраних без дозволу на полі засуджували.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Не дощволяли.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Активісти.
Чи люди хотіли добровільно йти до колгоспів і як?
Деякі хотіли.
Чи змушували йти людей в колгосп?
Змушували, відбирали худобу, землю.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
Відганяли в ліс.
В який час ходили забирати у людей зерно?
В будь-який час доби.
Скільки разів приходили до хати?
Доки не забрали останнє.
Коли почали люди помирати від голоду?
Листопад.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалась держава?
Ні.
Хто не голодував в селі і чому?
Активісти.
Хто зумів вижити?
Сильніші.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Да.
Які засоби вживали до виживання?
Їли листя, коріння і кору рослин, м’ясо котів, собак ловии річкові скайки, були випадки людожерства.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Рідко.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Листя рослин, бруньки, коріння дерев.
З яких дерев, рослин вживали листя, кору в їжу?
Липа, акація.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Котів собак, ворон.
Чи можна було купити чи виміняти в місті?
Можна.
Чи був голод в містах?
Ні.
Чи знаєте Ви, що таке “Торгсін”?
Ні.
Скільки людей померло в селі? Чи є такі відомості?
Чи відомі випадки людоїдства у Вашому селі?
Відомі.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
На цвинтарі.
Чи платили тим, хто займався поховання померлих?
Ні.
Чи відомі у Вашому селі захоронення людей, померлих від голоду?
Відомі.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають.
Чи згадують і поминають померлих з голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
Тепер поминають.
Чи є у Вашому селі церкви? До якого патріархату вона відноситься?
Є православна церква вона відноситься до Московського патріархату.
Чи встановлені у вашому селі хрести, пам’ятники голодомору?
Є хрест “Голодомору”.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-1933 рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Про сучасну молодь не знаю, але своїм дітям і онукам розповідала.
Кого Ви вважаєте винним в загибелі багатьох людей?
Кого? Тільки правітєльство.