Місце запису: с. Лисогорівка, Новопсковський р-н, Луганська обл.;
Дата запису: 2 березня 2008 року;
Хто записав: Лінник Олександра Іванівна;
Респондент: Гребнєва Марія Данилівна, р.н. не вказано.
Під час Голодомору 1932-1933 років проживала в селі Тишківка Новопсковського (нині Марківського) району Луганської області.
Голодовку 1932–1933 років помню. Причиною голоду був неврожай, а ще те, шо влада забирала в людей харчі, забирали все, шо було, і шо найдуть. Шукали і в хаті, і на горіщі, двір перекопували.
Була комуна, яка ходила по дворах, документів ніяких у них і не питали, не знаю, чи були вони в них. У людей забирали, а сами наживались. Люди боялись, було таке время і власть. Покарання було те, шо забирали все. Зброї у тих, хто забирав зерно, не було. Треба було зварить і зразу поїсти, шоб ніхто не бачив, бо як тільки почують, шо хтось варе або пече, зразу йдуть з обшуком.
В колхоз пішли добровольно, хто робив в колхозі давали їсти. А хто не йшов добровольно, забирали землю, худобу, інвентарь. За колоски судили. Поля охраняли об’їжчики, комори тоже охранялись.
Зерно, продукти забирали і вдень, і вночі, коли прийдеться. Люди почали вмирати з голоду весною. Для сиріт організовували яслі. Не голодували в селі люди багаті, в яких було все і були гроші. Виживали як хто міг, їли салату, калачики, молочай, дубову кору, хто вмів ловили рибу, горобців, в нашій сім’ї не вмер ніхто з голоду.