Місце запису: м. Сквира, Сквирський р-н, Київська обл.;
Дата запису: 17.07.2003 р.;
Хто записав: Коба Олексій;
Респондент: Гонсецький Чеслав Вацлавович, 1921 р. н.
Під час Голодомору 1932-1933 рр. Гонсецький Чеслав Вацлавович, 1921 р. н., проживав у місті Сквира Сквирського району Київської області.
Чи пам’ятаєте Ви, що був голод у 1932-33 роках або у 1946-47 роках?
Пам’ятаю, про них зараз багато говорять.
Які, на Вашу думку, могли бути причини голоду: неурожай, засуха, податки, чи забирала урожай влада?
Неврожай по-перше і дії уряду по-друге.
Якщо відбирали у людей вирощене в полі, городі, хто це був?
Робили спеціальні районні бригади.
Чи були винагороди від влади за донесення на сусіда про приховання зерна?
Я вважаю, не було.
Як це відбувалося? Чи ті, що відбирали мали якісь документи на збирання податків?
Документи при мені ніхто не показував.
Чи застосовували до людей покарання, побиття, висилання, арешти?
Застосовували всі примусові методи.
Чи мали зброю ті, що ходили відбирати хліб у людей?
Вони були озброєні.
Як люди боронилися?
Майже не боронилися, були лише окремі випадки супротиву.
Чи можна було приховати якусь частину зерна, продуктів, овочів?
Дуже важко, практично неможливо.
Хто і як шукав заховані продукти? Як їх звали?
Це були бригади по розкулачуванню.
Скільки їх приходило до хати? Хто це був?
Це були сільські активісти, комсомольці. Звичайно це була група 5-10 чоловік.
Де можна було заховати продукти харчування?
Майже ніде, бо шукали скрізь.
Чи давали їжу тим, хто пішов до колгоспу?
В колгоспі за роботу давали гарячу їжу.
Забирали лише продукти харчування чи й інші речі – одяг, худобу, тощо?
Забирали всі речі, брали все, що попадало їм до рук.
Що таке «Закон про про п’ять колосків»? Чи чули Ви про нього?
Чув, що якщо на колгоспному полі зібрати і приховати п’ять колосків, то давали до 5-ти років тюрми.
Чи дозволяли збирати у полі колоски, залишки городини?
Тільки для колгоспників дозволялося збирати залишки городини чи зерна.
Хто охороняв поля, колгоспні комори?
Сторожі були найняті колгоспом, комсомольці, міліція.
Чи люди хотіли добровільно йти в колгосп?
Добровільно до колгоспу не хотів йти ніхто.
Чи змушували людей іти до колгоспів і як?
До нього змушували вступати силою, та іншими способами, але щоб люди обов’язково вступили в колгосп.
Де переховували худобу, щоб не забрали в колгосп?
У лісах, у ярах, але і там її знаходили.
В який час ходили забирати у людей зерно, продукти?
Час був нерегламентований, і вдень, і вночі.
Скільки разів приходили до хати?
Це залежало від того, чи знали вони (активісти), що шось є в хаті чи нема.
Коли почали помирати від голоду?
Восени 1933-го року, коли не стало зерна.
Що було з малими сиротами, чи ними опікувалася держава?
Частину забирали родичі, а частину віддавали в соціальні будинки.
Хто не голодував у селі і чому?
Той, хто займався цими поборами, той і не голодував.
Хто зумів вижити?
Той, хто був при владі в той час.
Чи допомагали люди одне одному у виживанні від голоду, чи ділилися продуктами?
Важко ділитися тим, чого немає.
Які засоби вживали до виживання?
Йшли в місто, працювати на шахти, залізниці, там можна було вижити.
Чи мали якусь допомогу від родичів, які менше голодували?
Важко сказати, думаю, що ні.
Що споживали в їжу з рослин, ягід, коріння?
Споживали все, що можна пережувать, листя, кору молоду.
З яких дерев вживали листя, кору в їжу?
В основному листя з акації, подорожник.
Яких диких тварин, птахів, плазунів вживали в їжу?
Ворон, сусликів, котів.
Чи можна було щось купити у місті, чи виміняти?
На той час не можна нічого було купити крім магазинів «комсінг», де за золото можна було дістати все.
Чи був голод у містах?
В містах була своя карткова система, по якій всі отримували продукти.
Скільки померло людей у селі? Чи є такі відомості?
Немає.
Де і хто хоронив померлих від голоду?
Хоронили по кладовищах, в братських могилах, звозили зі всього села.
Чи платили тим, хто займався похованням померлих?
Вони отримували додатковий пайок і їм дописували трудодні.
Чи відомі у Вашому селі місця захоронення людей від голоду?
Відомі, коло церкви.
Чи поминають їх на «Проводи», «Гробки», «Зелені свята»?
Поминають, кожен рік.
Чи згадують і поминають померлих від голоду в церкві? Тепер і за часів радянської влади?
За часів радянської влади церкви не діяли, а тепер поминають.
Чи є у Вашому селі церква? До якого патріархату вона відноситься?
Є церква московського патріархату, а є українського.
Чи встановлені хрести чи пам’ятники померлим від голоду?
Не знаю.
Чи знає сучасна молодь села про голод 1932-33рр., зокрема, чи розповідали Ви про це своїм дітям, онукам, сусідам?
Молодь більше знає з газет.
Кого Ви вважаєте винним у загибелі багатьох людей?
Недорід і влада винні у голоді 1932-33рр.
(Свідчення з фондів Музею Голодомору).